ФайноQuiz: поширюємо українське серед українців
Квіз – справжній тренд останніх років. Інтелектуальна гра, яка проходить в інтерактивному форматі, допомагає швидко згуртувати гравців. Люди мають можливість виявити свої кращі здібності, змагаючись один з одним. Quiz – слово англійського походження, у перекладі воно означає “вікторина”. Для того, щоб грати у квіз, потрібні кмітливість, швидкість реакції, ерудиція та логіка, а також уміння взаємодіяти з іншими членами команди. Остання навичка є найбільш цінною, адже гра командна для людей будь-якого віку та професій.
У чому секрет популярності ФайноQuiz? Як простій, на перший погляд, грі вдалося стати найулюбленішою та найбільш відвідуваною серед українців Кіпру? Про це та багато іншого в інтерв’ю з Вікторією Колосай, яка подарувала та познайомила нас з ФайноQuiz.
Вікторіє, як гра з’явилася у вашому житті?
Ми з родиною любимо подорожувати, досліджувати та відвідувати нові місця, спілкуватись із друзями. Так вийшло, що кілька років тому наші закордонні друзі розказали про гру у форматі квіз. До того ми не чули про це та ніколи не відвідували подібні заходи. Нам сподобався їхній відгук, ми почали цікавитись темою та по поверненні в Київ – зіграли у гру. Нам “зайшов” цей формат, особливо те, що він швидко об’єднує багато людей, було несподіваним те, що люди можуть не тільки прийти до бару – випити, поїсти – а також ще й урізноманітнити своє дозвілля.
На той час усі київські квізи, на жаль, були російськомовними. Тому нами було вирішено зробити ставку саме на україномовний формат. У травні 2020 року відбулася перша гра, поступово почали приходити люди, яким було цікаво дізнаватись про Україну та світ, саме в такому форматі: з українською мовою, історією, музикою, фільмами, цікавими фактами. Ми ставили за мету поширювати українське серед українців, показувати, що це дійсно круто. Коли вирішили, що проєкт буде суто українським, зрозуміли, що й назва має бути відповідна. Місяці зо два думали, обирали з безлічі варіантів. На той час відвідали Західну Україну, тож слово “файно” само знайшло нас.
Чи відчуваєте ви вплив на суспільство через проведення ігор?
Так, я відчуваю, що є певний вплив. Під час гри люди дізнаються певну нову інформацію, вчаться працювати в команді, логічно думати, дискутувати, бо треба довести саме свою думку, налагодити співпрацю, особливо, коли це молода команда. Якщо хтось соромиться, то починає себе по-іншому поводити, але це нормально – з часом гравці “пристосовуються” один до одного.
Наші конкурси між турами поцілені презентувати себе, креативити, взяти мікрофон та не боятися виступити, якось проявити себе, це на сьогодні є soft skills, які стануть в нагоді і на роботі, і вдома. Кожен може проявити себе та почувати себе важливим. Якщо ти не потужний в музиці чи кіно – ти покажеш себе в науці: це доводить, що кожен із нас чогось вартий. Кожен може наштовхнути на правильну відповідь, згенерувати ідею та, нарешті, довести самому собі – без мене моя команда не взяла б це питання.
Команда ФайноQuiz -яка вона?
У нашій команді енергійні, натхненні, вмотивовані люди різного віку, кожен може підказати щось, судячи зі свого досвіду та знань. Тож генеруємо купу ідей, працюємо над тим, щоб з ідеї зробити та, в підсумку, провести гру. Це все займає багато часу. В грі 56 запитань – маємо вивчити та перевірити багато інформації. Це дійсно копітка робота. Грою хочется зацікавити, бо хвилюємось серцем та душею, коли не виходить те, що ти хочеш, і так, як ти бачиш. Розмірковуємо, що саме треба змінити, придумуємо нові раунди і те, який оформити роздатковий матеріал.
У цьому місяці плануємо поставити тему Гаррі Поттера, плюс буде остання гра сезону “Пан або пропав” – гра, де всі питання зі ставками. Гравці можуть заробити або 100 балів, або 0.
Завжди дослухаємося до побажань наших гравців. Аудиторія в кожному місті різна: в Лімасолі заходить більш класична гра, наприклад. Можливо, для хлопців зробимо спортивну тему. На кожну людину є своя тема, тож намагаємось, щоб питання охоплювали найбільшу кількість людей.
Яка гра запам’яталась?
Кожна гра особлива, завжди присутній людський фактор. Сприймаємо як є, але це частинка того, що ми любимо.
Найстресовіша гра була тематична, про Гаррі Поттера. Гравці – справжні фанати, які все досконало знають. Було близько 140 людей, від 16 до 50 років, кожен зі своїм баченням та розумінням. Питання викликали суперечки, люди підходили із запитаннями, треба було поспілкуватись та почути кожного. Ми зіткнулись з таким уперше.
Найкрутіша гра – гра, що була присвячена 90-м рокам. Всі прийшли у відповідних образах: хлопці в спортивних костюмах, а дівчата в лосінах, з барсетками, бумбоксами. Ми там і співали піснень, і танцювали, а по закінченню гри, коли заклад зачинився, усі 60-80 людей вийшли на вулицю, але ніхто не хотів розходитись по домівках, бо усіх підхопила спільна хвиля, і це було дуже приємно – відчувати єднання з усіма вже майже рідними людьми.
Запитання – це маленький твір. Як готуються запитання до ігор, хто цим займається, хто визначає “цікавість” і складність тих чи інших запитань?
Ми з чоловіком Максимом є основним мозковим центром, який працює над запитаннями. Якщо говорити про класичні ігри, я більше відповідаю за зміст та контент, а Максим – усе що можна бачити на екрані, технічні моменти, оформлення.
У темах, в яких ми не сильні, та розуміємо, що наших знань недостатньо, звертаємось по допомогу до людей, які обізнані в певних галузях та вміють складати такі питання.
Коли готуємо вікторину, опрацьовуємо багато інформації. Щоб дослідити усі нюанси, ми заглиблюємося в тему, відкриваємо для себе щось нове та говоримо: “Нічого собі”! Думаю, в наших гравців теж бувають такі моменти. Після гри кожен виносить кілька нових фактів, цікаву тему, це змушує та надихає думати! Нас це тішить, бо ми нація розумна, а якщо надати інструменти, якими такі риси можна розвивати, то взагалі це буде вау-ефект.
Після гри нам пишуть учасники та просять повторити питання, бо дебати продовжуються, допомагаємо вирішувати суперечки стосовно якихось тем. Дуже приємно, коли йде комунікація з гравцями, надихає, що нашими запитаннями ми трішки надихаємо, мотивуємо людей розвиватись, думати та зростати.
Чи складаються на квізах бізнес-контакти, можливо романтичні знайомства чи інші цікаві історії з життя учасників, що стались завдяки участі в іграх?
Тішить, що в нас вже є стабільні гравці, які стали друзями. Наприклад, близькі друзі нашої родини – це дві команди наших гравців. Ми їздимо разом відпочивати, святкуємо дні народження. Вже знаємо випадки, коли гравці співпрацювали разом, знайшовши бізнес-партнерів саме в нас. Є команда, що складається з вихователів – вчителів та батьків. Із нами також грають родинами – мама поцікавилась, куди ходить донька, з часом приєднався тато, та, зрештою, зібралась родинна команда від 20 до 60 років.
Ми бачимо, як люди починають спілкуватися між собою, ходити в гості командами один до одного, дехто починає зустрічатися та навіть є пара, в якої справа йде до весілля!
Ще в наших гравців було весілля, і вони попросили зробити гру для гостей! Для нас це теж був показник – нас покликали на одну із найголовніших подій у житті.
Був випадок, коли робили гру онлайн для великої компанії з офісами в різних містах. Придумали раунд знайомства – питання про членів команди. Люди побачили один одного, поспілкувались, пожартували та дізнались про команду не тільки в робочих питаннях. Уже ближче до завершення гри почали обмінюватись контактами, а отже з нашого боку мета була досягнута.
Класно, коли гравець може знайти на грі однодумців, людей, котрі підтримують спільну ідею, а потім ще й почати дружити. Ми бачимо, як починається комунікація, це дуже гріє душу, бо, насамперед, це не про бізнес, а про проєкт для душі, який приносить задоволення. Ти бачиш людей, які приходять, кажуть теплі слова підтримки та подяки, слова, що допомагають змінювати та покращувати гру своїми порадами. Це саме такий досвід, що надихає до спілкування, що наповнює енергетично.
Про що мрієте?
Працюємо над новими форматами гри, брейнштормимо, що та як краще зробити, щоб людям було цікаво, та вони отримували задоволення від гри. Зараз в далекоглядних планах хочемо запустити гру в Польщі, можливо, з часом, охопимо й Німеччину. В нас є мотивація розвиватись, не зупинятись, покращувати гру.
Я комунікабельна людина. Це справа, яку я люблю, якою я горю. Коли щось не виходило чи було важко під час ковіду, коли робили ігри онлайн, але все одно робили, бо ти маєш це зробити, протриматися. Я бачила, що людям гра приносить задоволення, саме тому вважаю, що це моя міні-місія.
Хотілося, щоб наш проєкт розвивався, щоб про нас дізнавалися та долучалися більше людей, бо саме це створює особливий осередок. Скоріше би закінчилася ця клята війна, щоб нарешті можна було жити повноцінним життям. Наближаємо Перемогу, як можемо, донатимо, бо розуміємо, що навіть це може щось змінити та покращити. Треба підтримувати один одного, бути всім разом, дружити, зустрічатись, одружуватись. Життя триває, не зважаючи на ці важкі часи.
Теги: Вікторія Колосай, ФайноQuiz