Як народжуються історії, що стають друзями дитинства
Як з’являються дитячі книжки, що западають у серце і дорослим, і малечі? Чи можна знайти натхнення в повсякденних моментах? І як зробити так, щоб діти справді полюбили читання? Про це ми поговорили з Анною Дубровною – письменницею, яка створює теплі й мудрі історії для дітей, поєднуючи у своїх книгах казку, життєву філософію та важливі цінності.
У нашій розмові – про творчі пошуки, перші літературні кроки, дитячі відкриття, які стають сюжетами книжок, і, звісно, про секрети читання, що здатні захопити навіть непосидючих малюків.
– Аню, ви поєднуєте багато ролей – мама, письменниця, пластунка. Що допомагає вам знаходити натхнення для творчості?
– Я натхненна майже завжди. Ідеї для дитячих книжок виникають ледь не щодня із простих побутових ситуацій. Донька може задати питання, і я зависну, розмірковуючи над відповіддю. Якась складна ситуація вирішується – і до мене доходить. Дитячі спогади виринають і переосмислюються. Такі досвіди в моїй уяві миттєво перевтілюються на казку. І цими своїми відкриттями хочеться ділитися. Інше питання – час і дисципліна, щоб перетворити образи на логічний і завершений рукопис. І от вже всадити себе за ноутбук і вивантажити думки на електронний папір – це задачка із зірочкою.
– Чи пам’ятаєте момент, коли вперше зрозуміли, що хочете записати історію для дітей? Що це був за день або подія?
– Пам’ятаю. Це щемлива історія. Дідусь Марійки, батько мого чоловіка, раптово помер від серцевого нападу, коли онучці було трохи більше року. Він був педагогом і людиною з величезним серцем. Переживання втрати і горювання перетворилися на світлу філософську казку про ведмедика Хмару. У цій історії дідусь Юра і Марійка разом досліджують світ і його закони. Ведмедик Хмара проходить свій цикл від хмарки до дощику, сніжку і знову до хмарки. А Марійка зростає, спираючись на безумовну любов і підтримку свого дідуся. І дідусь Юра живий – він завжди з нами.

– У вас є донька, тож ви знаєте, що люблять сучасні діти. Чи були у вас моменти, коли саме вона підказувала ідеї для нових історій?
– “Країна Маріленд” – моя друга книга. Ідея прийшла, коли Марійка хворіла. Треба було мити ніс, капати вушка, пити нурофен і ще щось робити. Як пояснити дитині, що таке хвороба, що таке вірус, як його лікувати? Саме тоді народився персонаж Бубки Шипа, який продерся в горлечко. І це пізніше перетворилося на повноцінну книжку про імунітет для дітлахів і їхніх батьків.

– Першим слухачем ваших історій є ваша донька. Чи пам’ятаєте першу реакцію? Як вона сприйняла ваші розповіді?
– Маша любить історії, де вона в головній ролі. Я думаю, що всі діти таке люблять. Даю лайфхак для мам, як почути, побачити і розговорити дитину. Щоб дізнатися, як пройшов день, що було в садочку чи в школі, потрібно замість традиційного “Як справи?” почати отак: “Сьогодні буде історія про Марійку, Петрика, Катрусю… (підставте ім’я вашої дитини). Прокинулась, не хотіла чистити зубки, трішки вередувала…”. Коли ж дійде до садочка, можна щось вигадати, наприклад: “Малювали великого динозавра у класі”. Дитина, швидше за все, вас виправить, сказавши: “Ні, ми ліпили бегемота з пластиліну!”. Тоді ваша реакція: “Ага, точно, ліпили-ліпили, а подружка Софія взяла і ущипнула Марійку за руку ні з того ні з сього”. Дитина відповість: “Та ні, вона просто забрала рожевий пластилін і не давала мені”. Це чудова творча методика комунікації, яку ми практикуємо з донькою – і нам ну дуже весело.
А якщо говорити про Бубку Шипа чи Ведмедика Хмару, то Марійка дуже любить ці історії.
– Якщо б ви могли подарувати доньці лише одну історію зі свого дитинства, яка б це була?
– Село. Я гостюю у бабусі. Виходжу на двір і спостерігаю за квочкою і курчатами. Ось вона лапками гребе й знаходить черв’ячка малюкам, ось вона їх крильцями від дощу прикриває, ось вони всі мило сплять у купці.
Через кілька днів поведінка квочки змінилася. Вона клює своїх діток. Вони до неї, а вона їх б’є і відганяє. Я біжу до мами, бо в мене купа почуттів і нерозуміння: що відбувається, що сталося, як таке може бути?
Моя мама відповіла: “Бачиш, яка вона погана мама, бідні дітки”.
Зараз, доросла, я сказала б собі маленькій отак: “Вона навчила їх усьому, що знала. Вона піклується про те, щоб вони могли жити самостійно без неї. Вона відсторонюється, щоб курчатка стали справжніми курочками й півниками. Вона мудра мама і знає, що вони готові”.
– Можливо, якась книга свого часу стала натхненням для вашої творчості?
– Не стільки книги, скільки особистості. Захоплююсь Василем Сухомлинським, Янушем Корчаком, Всеволодом Нестайком. Це автори-гуманісти, педагоги з великим серцем і любов’ю до дітей. Подобається, як пише Роальд Дал. Його книги цікаві й терапевтичні для дітей, у яких немає люблячих батьків, наприклад “Матильда”.

– Як, на вашу думку, виглядає ідеальна дитяча книга?
– Це має бути добра книга. Вона про цінності, про життя, знайомі й зрозумілі дитині ситуації, її проблеми і варіанти їхнього вирішення. Цікавий сюжет. Ідеально, якщо вона написана одночасно для дорослих і дітей, щоб кожен знайшов своє. Це книга, яку можна читати знову і знову. Герої запам’ятовуються, вони стають друзями сім’ї. Вона западає в серце.
– Як можна заохотити дітей більше читати в наш цифровий час?
– Купувати книжки, читати дітям уголос, обирати дійсно цікаві, а не посередні книги. Читати самим і бути прикладом. Тут, мабуть, Америку не відкрию. 🙂
– Про що ви хотіли б написати, але поки що не наважуєтеся?
– Не наважуюсь писати для жінок, але рано чи пізно дійду до жіночих романів. Думаю, мені є що сказати. 🙂 Але трішки пізніше.
– Якими ви бачите своїх читачів – теперішніх і майбутніх?
– Мої читачі – це, в першу чергу, дорослі, які мають дітей або якось дотичні до виховання. Це мами, тати, бабусі, няні дошкільнят, які читають уголос. Друга категорія – дітлахи молодших класів, які вже потихеньку читають самостійно. 🙂
Загалом, я створюю дитячі книжки саме з розрахунку, що їх читатимуть разом великий і маленький. І в цьому вбачаю свою нішу – писати однаково цікаво і старому, і малому, щоб книжка ставала місточком до глибоких спільних розмов і емоційної близькості.
Історії, що стануть улюбленими для вашої родини, можна придбати за посиланням або замовити онлайн на платформах інтернет-книгарні Соловейко та українських видавництв.