Світло віри. Про молебні перед іконою Матері Божої з Гваделупи
8–9 березня в містах Пафос, Нікосія, Лімасол та Ларнака відбудуться молебні перед нерукотворною іконою Матері Божої з Гваделупи. Чому саме ця ікона? Яке її значення для світу та для українців зокрема? Про це ми поговорили з парохом парафії УГКЦ на Кіпрі отцем Василем Захарусем.
— Отче Василю, чому зараз і саме перед цією іконою відбуватимуться молебні?
— Перша неділя Великого посту зветься Неділею Православ’я — днем торжества істинної віри та перемоги над іконоборством. Це свято нагадує про значення православної традиції, яка єднає всю Христову Церкву. У ці дні віряни вшановують святі ікони, що є вікнами до духовного світу та символами Божої присутності серед людей. Мета свята — урочисто вшанувати та поклонитися святим іконам Ісуса Христа, Пречистої Діви Марії й усіх святих.
Протягом століть Господь посилав людству знаки своєї любові через чудесні об’явлення, що зміцнюють віру та дають надію. Одним із таких знаків стало явлення Діви Марії в Гваделупі — місці, де людські серця шукали Бога серед темряви забобонів і жертвоприношень.
Саме ця ікона є втіленням торжества віри, адже завдяки їй у Латинській Америці припинилися чисельні жертвоприношення та розпочалося велике християнське пробудження.
— Розкажіть історію ікони.
— У 1531 році Богородиця з’явилася простому селянинові, індіанцеві Хуанові Дієґо в сяйливому вбранні й заговорила мовою корінного народу.
“Я — Діва Марія, Мати Істинного Бога, що дає і зберігає життя. На цьому місці має бути зведено храм, де твій народ і всі люди, які щиро просять мене про допомогу у своїх бідах і турботах, отримають її.”
Коли місцевий єпископ засумнівався в словах Хуана Дієґо, Марія дала знак: у розпал зими на вершині пагорба розцвіли троянди, а на плащі індіанця, в який зібрали ті троянди, з’явилося її зображення.
Потрібно зауважити, що у xvi столітті на території сучасної Мексики панували язичницькі вірування, ацтекські жерці щороку приносили в жертву десятки тисяч людей. Дітей приносили в жертву Богам Родючості. Їх піддавали тортурам, щоб сльози зрошували землю для кращого врожаю.
Марія прийшла в край, оповитий тінню смерті й темряви. Вона з’являється як вагітна Діва, що у своєму лоні несе життя. Троянди, які Хуан Дієґо приніс єпископові, також стали символом життя серед смерті — вони розцвіли серед терня, на скелястих схилах, у грудні, коли природа завмирає і квіти не цвітуть.
— Що робить цю ікону унікальною?
— Науковці досі не можуть пояснити, як виникло зображення. Воно не містить жодних відомих тваринних, рослинних чи синтетичних пігментів, фарб ані слідів пензля. Тканина плаща з волокон агави, на якому з’явився образ більше 500 років тому, мала б зотліти за 20 років, але вона зберігається в ідеальному стані. А в очах Богородиці науковці знайшли відображення людей, які були присутні в момент появи ікони, що нагадує ефект фотографії.
Окрім цього, ікона має багато символів, які притаманні та зрозумілі лише народу ацтеків. Наприклад, довге розпущене волосся є ознакою дівочості. Чорний пояс на її талії є ознакою вагітності, що вказує на очікування Спасителя. Марія на іконі закриває Сонце, що символізує її вищість над верховним богом ацтеків. Колір одягу (блакитна накидка та рожева туніка) — символ ацтекського неба і землі. Зірки на накидці Діви Марії утворюють сузір’я і їх розташування відповідає зимовому небу Мексики на 12 грудня 1531 року о 10.40 ранку – дата об’явлення образу. Візерунки на одязі Богородиці відповідають рельєфу Мексики.
Чотирипелюсткова квітка на туніці —в тогочасній культурі символізувала центр всесвіту, рух, повноту життя, життєдайну енергію Сонця, чотири сторони світу. Тобто ця квітка вказує на те, що Марія носить у своєму лоні Того, хто дає життя всім та всьому, носить самого Бога.
Обличчя Марії має риси метиської жінки — поєднання всіх народів у Христі. Навіть її ім’я, Guadalupe, має кілька значень, зокрема «Та, що розчавлює змія», що є пророчим для всіх християн.
Після цих подій язичники-ацтеки почали масово навертатися в християнство: у 1532–1538 роках вісім мільйонів індіанців прийняли віру Христову. Лише за кілька років після явлення Матері Божої відбулася християнізація всієї Мексики, що започаткувало євангелізацію Латинської Америки й припинило численні жертвоприношення.
— Яке значення ця ікона має для сучасного світу?
— Вона символізує Божий захист, порятунок і надію. Наприклад, під час Кіпрської війни (1570–1573) битва при Лепанто 1571 року стала вирішальним зіткненням між флотами Священної ліги та Османської імперії. Християнські війська мали значно менші сили перед османским флотом, а їхня поразка здавалася неминучою. На знак духовної підтримки командувач флоту Хуан Австрійський наказав розмістити на своїх вітрилах ікони: лик Ісуса Христа та Божої Матері Гваделупської. Це був перший випадок, коли ця ікона покинула Новий Світ, підкреслюючи єдність католиків у боротьбі за віру.
Сьогодні ікона Божої Матері Гваделупської залишається символом захисту та віри, а перемога під Лепанто нагадує про силу молитви та заступництво Пресвятої Богородиці.
— Чому ця ікона особливо важлива для українців сьогодні?
— Сучасна цивілізація дещо подібна до імперії Ацтеків XV-XVI століття, світ, у якому панували жорстокість, смерть, насильство й темрява. Українці зараз переживають часи випробувань, коли війна випробовує нашу віру, витривалість і силу духу. Ікона Гваделупської Божої Матері — це ікона перемоги над темрявою, ікона надії. Вона приходить, щоб дати надію, наблизивши нас до свого Сина.
Ми молимося до Тієї, яка впродовж століть розчавлювала змія війни, — зупинити зло, принести мир і стати опорою для тих, хто бореться за правду.
Ми звертаємося до Неї, бо вона є нашою захисницею. Як і 1571 року, коли християни боролися за свою свободу, так і нині ми молимося, щоб Вона допомогла нам здолати сили темряви, зберегти наш народ і принести мир на нашу землю. Віра, молитва й заступництво Матері Божої Гваделупської — це наша духовна зброя, наша надія та наш захист у боротьбі за майбутнє України.
Молебні перед іконою Матері Божої Гваделупської відбудуться:
📍 Пафос, 8 Березня 10:00
📍 Нікосія, 8 Березня 17:30
📍 Лімасол, 9 Березня 08:30
📍 Ларнака, 9 Березня 17:30
Теги: отець Василь Захарусь, УГКЦ на Кіпрі