Відновлення історичного мідного шляу Кіпру
Між громадами Калавасос та Асгата реалізується проєкт, який повертає до публічної уваги одну з менш знаних, але ключових сторінок історії острова — гірничу спадщину регіону Василікос. Роботи, що розпочинаються в цій зоні, ще раз нагадують, що мідь для Кіпру була не просто корисною копалиною, а основою економіки, технологічного розвитку та міжнародних зв’язків упродовж тисячоліть.
Кіпр упродовж століть був одним із головних постачальників міді в Середземномор’ї, а район між сучасними Лімасолом і Ларнакою відігравав у цьому процесі особливу роль. Археологічні дані свідчать, що видобуток у регіоні Василікос вівся ще з бронзової доби, а згодом — у римський період. Після багатовікової перерви гірничодобувна діяльність відновилася у ХХ столітті — спершу за часів британського колоніального управління, а з 1930-х років перейшла під контроль грецької гірничодобувної компанії. Саме тоді промисловість Калавасоса й Асгати стала важливою складовою кіпрської економіки та експорту.
Період активної роботи шахт приніс Асгаті демографічний і соціальний злет. Між 1939 і 1965 роками населення села зросло втричі, а сотні мешканців отримали стабільну роботу. З припиненням видобутку в 1970-х роках цей процес розвернувся у зворотному напрямку — регіон почав втрачати населення. За переписом 2011 року в Асгаті проживало 417 осіб.
Індустріальне минуле, однак, не зникло разом із закриттям шахт. Старий паровоз із п’ятьма вагончиками, що й нині стоїть на мосту через висохле русло річки Василікос поблизу Калавасоса, став неофіційним символом цієї історії. Хоча залізнична гілка, яка з’єднувала рудники з фабрикою збагачення та портом у Василіко, давно припинила існування, іржаві рельси й залишки інфраструктури досі нагадують про час, коли мідь визначала ритм життя цілих громад.
У період з 1936 по 1978 рік у регіоні діяли п’ять шахт — Petra, Mavriskia, Lantaria, Mavri Sikya та Platies. Вони займали площу близько 17 км² і працювали під егідою Greek Mining Company. Руду доставляли вантажівками до центральної абаки біля стої Канеллопулос, поруч із руслом Василопотамоса, а далі — залізницею через Калавасос до Василіко, де її переробляли й відправляли на експорт морем.
Ключовим елементом нинішніх робіт стане штольня Канеллопулос на околиці Калавасоса. З 2 лютого тут розпочнуться реставраційні роботи вартістю 220 тис. євро, профінансовані в межах програми Interreg Greece–Cyprus 2021–2027. Проєкт реалізує Департамент геологічної служби Кіпру, а завершити його планують до кінця 2026 року.
Через ерозію та зсуви значна частина штольні зазнала руйнувань. Роботи передбачають демонтаж пошкоджених елементів, укріплення конструкцій, відновлення металевих арок і дерев’яних стін, а також консервацію інфраструктури для сортування руди — бункерів, платформ і транспортних рейок. Мета — повернути об’єкту максимально автентичний вигляд.
Департамент геологічної служби проводить конкурси на два цифрові проєкти загальною вартістю 58 тис. євро. Перший — онлайн-додаток із 360°-екскурсіями шахт Platies та Mavriskia. Другий — VR-застосунок, що відтворюватиме металургійну діяльність району Калавасос–Асгата у трьох віртуальних середовищах з анімацією та інтерактивними елементами. Таким чином, індустріальна історія стає доступною не лише на місці, а й у цифровому просторі.
До літа 2027 року в регіоні планують облаштувати пішохідні маршрути, які з’єднають Калавасос і Асгату та проведуть відвідувачів ключовими точками гірничої діяльності. Це поєднає промислову спадщину з природним ландшафтом і зробить район новою точкою тяжіння для культурного та екотуризму.
Окрему увагу приділено залізничній спадщині. Заплановано відновлювання трьох історичних вагонів, якими до 1971 року перевозили руду. Два з них встановлять біля штольні Канеллопулос, третій — у самій громаді як нагадування про промислове минуле.
Місцева влада має намір укріпити металевий міст і зберегти майже цілий поїзд, що нині стоїть у парку Калавасоса на старій залізничній лінії. Саме звідси починається природна стежка, яка проходить повз ще один відновлений міст і може стати частиною ширшого туристичного маршруту.