Картографія університетського буму на Кіпрі

Від 1992 року, коли Університет Кіпру прийняв своїх перших студентів, і до сьогодні система вищої освіти на Кіпрі пройшла стрімкий шлях розвитку. Вона перетворилася на один із ключових секторів, що визначає як соціальну динаміку, так і економічне зростання країни.

Активна фаза розвитку розпочалася на початку XXI століття і значно посилилася після вступу країни до Європейського Союзу та легалізації діяльності приватних університетів. Саме створення у 1989 році першого державного університету — Університету Кіпру — стало точкою відліку для формування сучасної системи.

Сьогодні на Кіпрі функціонують три державні університети — Університет Кіпру, Технологічний університет Кіпру і Відкритий університет Кіпру — а також дев’ять приватних:

• Університет Фредеріка
• Європейський університет Кіпру
• Університет Нікосії
• Університет Неаполіс Пафосу
• University of Central Lancashire Cyprus
• Philips University
• American University of Cyprus
• University of Limassol
• American University of Beirut Mediterraneo

До них  в минулому році додалося і відділення Афінськиого національного університету імені Каподістрії.

Паралельно із зростанням кількості закладів відбувається і міжнародна експансія. Кіпрські університети відкривають філії за кордоном, зокрема у Франкфурті та Афінах, тоді як іноземні виші розглядають можливість виходу на кіпрський ринок через партнерства або створення кампусів.

Влада підкреслює стратегічну мету — перетворити Кіпр на регіональний і міжнародний освітній центр.

Кількісні показники підтверджують цю тенденцію. У 2022–2023 навчальному році в закладах вищої освіти навчалися 56 314 студентів. Із них 83,8% — в університетах, ще 16,2% — у коледжах. Порівняно з попереднім роком кількість студентів зросла на 7%.

Студентське середовище залишається міжнародним: 44% студентів — громадяни Кіпру, 41% — із країн ЄС, ще 15% — з третіх країн. Середній вік студентів становить 28,68 року, віковий діапазон — від 17 до 86 років. Жінки становлять більшість — 57,8%.

Показово, що значна частина студентів обирає приватні заклади: 70,1% у сегменті університетів і понад 91% у секторі коледжів. За рівнями навчання майже половина студентів (47,9%) здобуває ступінь бакалавра, ще 43,8% — магістерський рівень.

Однак стрімке зростання створює і нові виклики. Збільшення кількості іноземних студентів і загальне розширення системи посилюють тиск на ринок житла. Зростає попит, підвищуються орендні ставки, формуються зони концентрації студентського населення.

Ці процеси викликають також дискусії щодо якості освітніх програм. У Міністерстві освіти підтверджують, що вже розпочато дослідження для збереження академічних стандартів. До цього процесу долучився і державний незалежний орган на Кіпрі, який відповідає за контроль якості у сфері вищої освіти (ДІПАЕ), який відповідає за акредитацію та контроль якості.

Паралельно уряд переходить до практичних рішень у сфері житла. У лютому було затверджено нову модель студентського проживання. Вона передбачає будівництво компактних житлових одиниць — до 10 кімнат у межах одного об’єкта — із гнучкішими вимогами до площі та інфраструктури.

За словами міністра внутрішніх справ Костянтіноса Іоанну, нова модель дозволить швидше збільшити пропозицію житла. Наприклад, п’ятикімнатний студентський блок можна буде звести на площі близько 77 м². Передбачено також спрощення вимог до паркування — один паркомісце на п’ять кімнат — і можливість інтеграції таких об’єктів у житлові чи комерційні забудови.

Ключова умова — розташування не далі ніж за один кілометр від закладів вищої освіти, що має сприяти сталому пересуванню та зменшенню транспортного навантаження.

Успіх цієї моделі, як визнають у владі, значною мірою залежатиме від інтересу приватного сектору, який має стати основним рушієм реалізації нової житлової політики для студентів.