Кола близькості: чому чужа думка керує вашим життям
Не всі люди повинні мати вплив на наше життя однаково.
Не всім людям ми маємо однаково відкривати своє серце, віддавати час, гроші й увагу, так само як і не від усіх маємо однаково цього вимагати взамін.
Ми — дуже соціальні істоти. Колись без групи людина могла загинути, втратити житло й їжу, не мати можливості самотужки створити умови для життя.
Час змінився. Сьогодні самотність не є показником швидкої загибелі — в одинокому житті у власній квартирі можна спокійно прожити роками, замовляючи їжу та все необхідне онлайн.
Але страх бути відірваними від соціуму, бути засудженими «такими, як ми», або бути викинутими з рідного кола досі живе в нас усередині. І саме він сильно впливає на те, як ми будуємо стосунки з іншими.
Вчена Маргарет Мюррей висунула теорію, що не всі люди мають на нас однаковий вплив — так само, як і ми на них. Вона назвала цю концепцію «Кола близькості, відповідальності та впливу» і зобразила її у вигляді кола.
Основна ідея проста:
чим ближче до нас кола певної категорії людей, тим більше близькості, відповідальності та впливу ми на них маємо. І навпаки — чим ближче ці люди до нас, тим сильніший їхній вплив на нас.
Проаналізуємо кола близькості.
Слайд 1. Зображення кола.
Коло 1. «Я + Бог»
У центрі класичного кола знаходиться «Я» (сама людина) і «Бог».
Я — це внутрішній стрижень людини, її цілісність, яка не розчиняється в очікуваннях інших людей чи соціальних ролях.
Бог (для кожного — свій) — це внутрішні опори: система цінностей і координат, правила, що не залежать від думки інших.
Про що це коло?
Про задоволення власних потреб, поповнення життєвого й енергетичного ресурсу. Бо лише ви вирішуєте, де, як і з ким будуєте своє життя.
Людина в першу чергу має бути важливою самій собі й піклуватися про себе, щоб мати змогу існувати в цьому світі. І це не про егоїзм, а про здорове сприйняття себе й людей навколо.
Саме це коло найбільше страждає у жінок, особливо під впливом патріархального суспільства, де жінці часто не дозволяють бути для себе на першому місці.
Коло 2. Партнер.
На позиції партнера в класичному варіанті знаходиться кохана людина або партнер у шлюбі.
Також на це місце ми інколи ставимо людину, якій готові віддавати багато ресурсу, з якою маємо дуже близькі стосунки, великий взаємний вплив і очікуємо цього ж у відповідь.
Думка цієї людини для нас важливіша, ніж думка інших.
Часта проблема цього кола — коли на його місце потрапляють люди з наступних кіл, особливо якщо коло «партнер» пустує.
Буває й навпаки: партнер виходить на перший план і ніби заміщує нас самих — коли ми дбаємо про його потреби більше, ніж про свої, і поступово втрачаємо себе.
У нормі в цьому колі можуть перебувати й маленькі діти, які потребують постійного догляду. Але з часом вони мають перейти до 3-го кола.
Коло 3. Діти.
Діти займають третє коло за важливістю та впливом на нас.
У нашій українській культурі часто прийнято «підвищувати” старших дітей на друге, а іноді й на перше коло, заміщаючи власні потреби потребами дітей.
Це призводить до співзалежних стосунків, відсутності вчасної сепарації, втрати сенсу життя без дітей, ігнорування власних потреб і частих конфліктів у системі «батьки — діти».
Турбуватися про дітей важливо. Але не менш важливо розподіляти ресурси так, щоб вони залишалися і на себе, і на людей з інших кіл.
Коло 4. Батьки і близькі родичі.
Це коло про турботу про наших батьків і турботу батьків про нас.
Коли людина стає повнолітньою і формує власну сімʼю, батьки мають переміститися нижче в зоні впливу на життя дитини.
Часто батькам складно «відпустити» дітей, і вони намагаються “потрапити” до дітей в ближчі кола, вимагаючи стільки ж уваги й ресурсу, як партнер або діти.
Здорові стосунки з батьками — це не про віддалення, а про зміну ролей. Турбота залишається, але зона впливу змінюється. Коли кожне покоління займає своє місце, у системі зʼявляється спокій.
Коло 5. Друзі та колеги.
На цьому колі знаходяться люди, з якими ми часто комунікуємо і які теж мають на нас вплив — друзі, співробітники та колеги, керівники тощо. Але буває, що вплив людей на наше життя цього кола ми дуже сильно переоцінюємо, і думку людей із 5-го кола вважаємо важливішою, ніж власну або думку людей з інших, ближчих кіл.
Ми готові віддати всі свої сили на роботу, догодити керівнику, взяти за основу думку подружки. Особливо молоде покоління задля належності до «групи» ставить це коло важливішим за інші.
Коментарі та критика від людей із цього кола часто нас ранять, але якщо замислитися, в якому колі за впливом і близькістю знаходяться ці люди, то стає легше «поставити» їх на місце і відстояти свої кордони.
Коло 6. Усі інші люди.
Про це коло можна було б нічого не писати, бо, здавалося б, як ця категорія людей може на нас впливати. Але часто коментарі в мережі від далеких знайомих або осуд від незнайомців можуть тривожити нас днями.
А ще часто ми самі вважаємо, що маємо право щось радити і якось впливати своїми порадами на зовсім далеких для нас людей, тоді як у їхньому житті ми знаходимося в такому ж 5-му чи 6-му колі.
Найбільша наша проблема в тому, що наші кола дуже часто плутаються і заміщають одне одного. А це — великий збій у системі, який призводить до:
- складних стосунків із партнером, дітьми, батьками;
- бажання нести відповідальність і впливати на людей, які навіть не знаходяться на 2–3 орбіті, та розпачу від того, що це не працює;
- відсутності достатньої кількості різних видів ресурсів для повноцінного життя, бо все віддається в першу чергу комусь іншому;
- відчуття самотності та непотрібності, відчуття, що тебе не люблять, бо ти чекаєш цього від людей із «далеких» кіл, які не мають цього давати.
А які кола у вас найчастіше плутаються?
Велика Альона, сертифікований коуч ECF, спеціалізація: управління власними ресурсами і пошук work&life балансу
Теги: Точка опори