Лєфкара

Лєфкара – одне з найвідоміших селищ Кіпру з дуже цікавою історією!

Вперше селище згадується у ХІІ ст. у прив’язці до дуже гарного сусіднього селища Като Дріс з венеціанською архітектурою, де народився відомий святий – Неофіт, скельний монастир якого наразі є у передмісті Пафосу.

«Лєфкара» перекладається, як «білі пагорби», а населення складає приблизно 1100 осіб.

Тут, у головному соборі, знаходиться елемент Хреста Господнього, частину якого привезла свята рівноапостольна Олена у далекому 326 році. Вона поверталася з Ізраїлю до Риму, але потужний шторм змусив кораблі пристати біля берегів Кіпру.

                                                   

Місцеві майстри розповідають, що у 1481 році Леонардо да Вінчі відвідав Лєфкару та купив мереживну тканину для відомого собору Дуомо де Мілано, де вона зберігається і донині. Пізніше венеціанці скопіювали лєфкарійські мережива та налагодили виробництво у Венеції на острові Бурано. Загалом із часом мереживо «Лефкарітіка» здобуло світове визнання своєю складністю та красою.

За часів британського колоніального правління на Кіпрі, майстрині Лєфкари вирішили зробити подарунок молодій Єлизаветі на честь її коронації з написом «Пам’ятний подарунок на коронацію Її Величності». Коли вони закінчили, то надіслали подарунок королеві. Але відповідь, яку вони отримали, шокувала майстринь. Лєфкарійська скатертина ручної роботи була повернута на Кіпр. Єлизавета II відмовилася прийняти подарунок, відповівши, що прості люди не можуть робити подарунки королеві. 

Ниці ця чудова скатертина ручної роботи експонується в Музеї народного мистецтва Лєфкари. Вчинок королеви викликав бурхливі обговорення у місцевій спільноті. Мер Лефкари пов’язує цей факт із початком підготовки до Національно-визвольної боротьби EOKA проти британців.

Знайомство з Кіпром не вважатиметься повним без відвідування цього місця! І зовсім не тому, що Лєфкара знаходиться у списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, і не тому, що тут найкращі на острові майстрині з мережива та срібла (чоловіки).

Безумовно, це все цікаво, але головне полягає в тому, що, потрапивши сюди, можна побачити, як із глибини століть складалося життя та побут мешканців острова. Прогулюючись вуличками селища, нескладно перенестися в минуле, вловити неповторну атмосферу давнини та традицій.

Читати також:

 

Теги:


Залишити коментар