Згадуємо Тараса Шевченка: як грузини стали українцями
Запис від 10 березня 1914 року:
“День 25-го лютого несподівано був такий надзвичайно гарний, сонячний та теплий, що сила публіки висипала на вулицю, бо кожного тягнуло з хати на сонце.
Всім у Києві відомо, що в цей день щороку служиться панахида по Шевченку в Софійському соборі, і багато народу посунуло туди, але, побачивши на дверях оповістку, що панахиди не буде, натурально, обурилась. Російська революційна молодь, якій все одно, з якого приводу робити демонстрацію, – чи скористувавшись іменем Толстого, чи Шевченка, почала підбивати публіку до протесту. За це гаряче вхопилися кавказці, які, як я вже казав, а пієтизмом ставляться до Шевченка за його “Кавказ”, і таким робом, почалася демонстрація, а коли з’явилась контр-демонстрація “двухглавовців” на чолі з студентом Голубєвим, то тут уже пристрасті розгорілися.
Другого дня в чорносотенній Газеті “Кіев” а потім і в “Новому Времени” з’явилась звістка, що “мазепинці” кричали: “Да здравствует» Австрія! Долой Россію!”
Губернатор дійсно надрукував у “Новому Времени” спростування і, очевидно, зробив центральному урядові відповідну доповідь на його тривожні запитання. Таким робом, заміри київських націоналістів витворити процес за державну зраду на цей раз не здійснились.
Та й кого тягнути до суду за сепаратизм до Австрії, коли більшість арештованих демонстрантів – кавказці!
– Пиши українець. Ти “Кавказ” Шевченка читал? Його написал українець, і я теж хочу бути українцем!”
Теги: Тарас Шевченко