Шлях України до Оскара
Академія кінематографічних мистецтв і наук з 1956 року запрошує кіноіндустрії різних країн представляти свої найкращі фільми на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою. Кожного року Український Оскарівський Комітет (УОК) обирає стрічку, яка буде мати право представити нашу країну на премії Американської академії кінематографічних мистецтв та наук. Станом на 2024 рік 15 фільмів було висунуто від України на номінацію в цій категорії.
Сергій Зленко, член Українського Оскарівського комітету, в ексклюзивному коментарі для ukrcy.news прокоментував отримання Оскару фільмом “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова в категорії “Найкращий документальний фільм”:
“Це дійсно історична подія для України. Окрім того, що це перший “Оскар” для України, – це ще один, але дуже потужний меседж, що війна триває, війна жорстока і безжальна, відбувається тут, на очах у всього світу. І звісно, це, безперечно, сильний мистецький твір, про що свідчить голосування кіноакадеміків, за результатами якого також вперше в історії український фільм було включено до шортлиста в номінації “найкращий міжнародний повнометражний фільм”.
З 1997 року Україна висувала на “Оскар” найкращі стрічки вітчизняного кінематографа. Давайте пригадаємо, яким був шлях до першого “Оскару” за роки незалежності та якими стрічками Україна привертала увагу вибагливих кіноакадеміків:
2024 – “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова
2023 – “Клондайк” режисерки Марини Ер Горбач
2022 – “Погані дороги” режисерки Наталки Ворожбит
2020 – ”Атлантида” режисера Валентина Васяновича
2019 – «Додому» режисера Нарімана Алієвп
2018 – «Донбас» режисера Сергія Лозниці
2017 – «Рівень чорного» режисера Валентина Васяновичп
2016 – «Українські шерифи» режисера Романа Бондарчука
2014 – «Поводир» режисера Олеся Саніна
2013 – «Параджанов» режисерів Олени Фетісової та Сержа Аведікяна
2012 – «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» режисера Михайла Іллєнка
2008 – «Ілюзія страху» режисера Олександра Кірієнка
2006 – «Аврора» режисерки Оксани Байрак
2003 – «Мамай» режисера Олеся Саніна
1997 – «Приятель небіжчика» режисера В’ячеслава Криштофовича
Український кінематограф пройшов довгий шлях до першого Оскару. Були дискваліфікації через недостатню українську участь у виробництві фільмів, російську мову та російських акторів, задіяних у зйомках або деякі фільми не відповідали вимогам американської кіноакадемії.
Цьогоріч саме українське документальне кіно вибороло звання найкращого та несе в собі посил до світу, що війна в Україні досі триває і люди гинуть щодня.
Мабуть, всі українці разом з Мстиславом Черновим вчора сказали слова: “Я хотів би ніколи не робити цей фільм. Я хотів би мати змогу обміняти це на те, щоб Росія ніколи не нападала на Україну”
Але сьогодні, саме завдяки цій престижній нагороді, Україна має змогу достукатися до мільйонів сердець на всіх континентах.
Теги: Оскар, Сергій Зленко