Ніколи? Знову!
Настало 9 травня, але писати про ту велику Перемогу наших дідів і прадідів не хочеться.
Тому що триває інша війна, в якій щодня гинуть сотні, якщо не тисячі людей – прямих нащадків переможців 1945 року.
Ось істрорїї ветеранів тієї війни, яку в СРСР називали Великою Вітчизняною, а в усьому світі – Другою Світовою, ветеранів, які загинули чи постраждали під час повномасштабного вторгнення російської армії в Україну:
Іван Лисун, 97 років — фронтовик із 18 років, котрий у боях дійшов до Німеччини. Його будинок під Харковом зруйнувала армія росії у травні 2022 року. Ветеран не оговтався від стресу і через місяць помер.
Микола Голуб, 99 років — вижив у Голодоморі, звільняв південь України та Молдову до Другої світової. Був змушений тікати з дому на Луганщині в червні 2022 року.
Олександр Металіченко, 96 років, став кулеметником у 18, звільняв Харків. Сьогодні залишається в місті і молиться, щоб якнайменше людей гинули від російських обстрілів.
Борис Романченко, 96 років — вижив у Бухенвальді та трьох інших концтаборах. Вбито попаданням снаряда у квартиру в Харкові 18 березня 2022 року.
Ванда Об’єдкова, 91 рік — пережила Голокост та окупацію Маріуполя нацистами. Вбито у підвалі під час російської блокади Маріуполя.
Історій таких десятки, а то й сотні.
Сьогодні час згадати саме про них.
Джерело Александр Роднянский
Теги: День пам’яті та перемоги над нацизмом