Плутанина з відеоспостереженням та захистом даних
З розширенням мережі камер спостереження поліція дедалі більше покладається на допомогу громадян та записи з приватних камер, встановлених на території приватної власності, для збору доказів у розслідуваннях.
Раніше «очима на вулиці» були лише сусіди та перехожі, проте камери відеоспостереження підпадають під загальний регламент захисту даних (GDPR), що накладає обмеження на їх використання, на відміну від спостереження звичайними людьми.
Саме на цьому етапі виникає складність у сумісності вимог поліції та вимог загальноєвропейських правил захисту даних.
Поліція дедалі частіше звертається до громадян із проханням надати записи з приватних камер, які можуть містити докази злочинів.
Однак комісар із захисту персональних даних Кіпру Ірен Лоїзіду Ніколаїду наголошує, що камери не повинні записувати матеріали за межами приватної території, зокрема у публічних зонах, таких як тротуари та вулиці.
Якщо ж камери фіксують ці зони, громадяни мають право подати скаргу до комісара. Запис сусідської території також вважається правопорушенням, зазначила комісар.
Складність полягає у тому, що поліція часто шукає записи, щоб зібрати необхідні докази саме із зйомками з тротуарів та вулиць.
Коли до населення звертаються поліцейські з проханням надати відеозаписи у зв’язку з розслідуванням наркозлочину, то запевнюють, що не варто хвилюватися щодо можливих порушень GDPR.
Речник поліції Христос Андреу відмовився коментувати ситуацію, проте підтвердив, що поліції відома наявна суперечність.
На думку Ніколаїду, питання про допустимість таких доказів має вирішувати суд — ані комісар, ані поліція не можуть самостійно приймати рішення з цього питання.
Громадянам Ніколаїду нагадала: правила вимагають, щоб записи велися лише в межах власності громодян чи закладів.
Мешканці багатоквартирних будинків можуть встановлювати камери, якщо ті не порушують приватність сусідів. Скарги слід подавати до поліції, оскільки працівники офісу комісару із захисту персональних даних Кіпру не мають права заходити на приватну територію для перевірки записів.
Ще одне спірне питання стосується відеореєстраторів, які також не дозволені на Кіпрі через відсутність спеціального законодавства, хоча такі регуляції існують в інших країнах ЄС.
Таким чином, страхові компанії не приймають записи з відеореєстраторів як доказ, навіть якщо вони демонструють факти, пов’язані з аварією.
Для поліції головною метою залишається отримання будь-яких доказів, які допоможуть розкрити злочин або вказати на важливі деталі для розслідування.
Джерело Сyprus Мail
Теги: камери