Інвазивна акація захоплює Кіпр
Для багатьох кіпріотів і туристів акація асоціюється з краєвидами Кіпру. Її солодкий аромат, яскраві жовті квіти та зелень, що контрастує із сухими коричневими чагарниками, створюють уявлення про гармонійний елемент природного середовища острова, нарівні з оливковими й рожковими деревами. Однак ця уява вводить в оману.
У світі налічується понад тисячу видів акацій, які належать до різних таксономічних груп. Природними зонами їхнього поширення є Австралазія, Південна Америка й Африка, але на Кіпрі акації не є автохтонними. Зараз на острові росте кілька завезених видів, серед яких австралійська Acacia saligna (золотиста акація) стала найнебезпечнішою для місцевої екології та економіки.
Акацію почали висаджувати під час британського колоніального періоду. Її цінували за швидке зростання, використовуючи як джерело деревини, корм для худоби, захист від перевипасу та для осушення болотистих ділянок. Згодом її висаджували для озеленення садів, парків, узбіч автошляхів, а також для боротьби з ерозією ґрунту. Її швидке зростання вважалося перевагою перед місцевими видами.
Acacia saligna росте набагато швидше за місцеві види Кіпру, захоплюючи ресурси: світло, воду й поживні речовини. Вона споживає величезну кількість води, призначеної для сільського господарства, та виробляє велику кількість легкозаймистого листя, що сприяє поширенню пожеж. Її агресивна поведінка доповнюється хімічними речовинами, які гальмують розвиток інших рослин (явище алелопатії). Навіть після видалення дерева насіння акації залишається в ґрунті десятиліттями, забезпечуючи постійне відновлення.
Акація вже поширилася по всьому острову, від рівня моря до висоти 700 метрів. Вона витісняє не лише місцеві види рослин, а й тварин, які еволюціонували тисячоліттями й потребують специфічних умов середовища. Це призвело до серйозного порушення екосистеми Кіпру та загрози зникнення десятків місцевих видів.
Кіпр не єдиний, хто стикається з цією проблемою. Європейський Союз визнав Acacia saligna інвазійним видом, який підлягає контролю (регламент 1143/2014). Відновлення охоронюваних територій та боротьба з цим видом є обов’язком відповідно до європейського законодавства та кіпрського закону 120(I)/2019. Проте акація досі використовується незаконно, зокрема для створення укриттів для нелегального вилову птахів.
На Кіпрі впроваджуються різні проєкти для видалення акації та відновлення природних середовищ. Лісові та екологічні служби займаються видаленням дерев, а також створюють програми для підвищення обізнаності, британські бази вже прибрали десятки акрів акації. Проєкти, як-от “Відновлення середовища та раціональне використання Акротирі та мису Піла”, фінансовані через програму Darwin Plus, сприяють боротьбі з інвазією.
Хоча деякі виступають проти видалення акації через страх втратити її декоративну чи функціональну цінність, заміна на місцеві або неінвазійні види є ефективною та корисною. Проблеми, що виникають, можна вирішити. Наприклад, екологічна організація протестувала проти видалення акації поблизу місця гніздування черепах через ризик світлового забруднення. Однак екранування джерел світла могло б вирішити цю проблему.
Хоча видалення акації є трудомістким, існують екологічно безпечні методи: використання англійської солі, олії розмарину чи біологічного контролю (грибки, комахи). Вони довели свою ефективність у багатьох країнах.
Видалення акації приносить значні екологічні та економічні вигоди:
- Зменшується ризик і поширення пожеж.
- Збільшується доступність води для пиття й сільського господарства.
- Зменшуються місця для нелегального вилову птахів.
- Відновлюються природні екосистеми, що сприяє зростанню біорізноманіття.
Окрім цього, видалена акація може бути використана як деревина, деревне вугілля, зелений мульч або добриво для відновлення азоту в ґрунті.
З переходом до екологічно відповідальних практик відновлення природних середовищ стає ключовим для економіки Кіпру. Біорізноманіття острова, рідкісні ендемічні види рослин і тварин, а також культурна спадщина можуть бути не лише збережені, а й перетворені на джерело сталого доходу. Догляд за довкіллям — це не лише моральний обов’язок, а й ключ до економічної безпеки.
Джерело Сyprus Мail
Читати також