Сергій Параджанов — геній, що здолав кордони мистецтва і часу
9 січня народився Сергій Параджанов, режисер, чия творчість стала символом сміливості, краси та незламності духу. Вірменин, який народився у Тбілісі, сидів у російській в’язниці за український націоналізм. Його ім’я навічно вписане в історію кінематографа як символ свободи самовираження та мистецької геніальності.
Однією з найвідоміших робіт Параджанова є стрічка «Тіні забутих предків», знята в Карпатах. Це не просто фільм, а культурний прорив, який відкрив міжнародній спільноті унікальну красу української культури. Зйомки проходили у Верховинському районі Івано-Франківщини, де гуцульські традиції, природа й побут стали невіддільною частиною художнього задуму. Фільм здобув понад 30 міжнародних нагород і був високо оцінений такими легендами кінематографа, як Федеріко Фелліні та Мартін Скорсезе. Останній включив його до програми «Мистецтво кіно», назвавши одним із найкращих фільмів в історії.
Мирослав Скорик, композитор, який написав музику до кінофільму «Тіні забутих предків згадував: «Гуцулів навіть возили до Києва, записували їх у павільйоні. Таких звукозаписів доти не було. І навіть тепер не можна знайти… А ще пам’ятаю, як нам треба було записати трембіти… Просто неба це важко було зробити, і Параджанов десятеро трембітярів разом із трембітами заледве запхав у літак і привіз до Києва… Причому інструменти везли у пасажирському салоні».
Попри міжнародне визнання, радянська влада не оцінила сміливість і новаторство режисера. Його фільми потрапляли “на полицю”, а сам митець зазнавав переслідувань. За сфабрикованими звинуваченнями його ув’язнили на чотири роки. Навіть у таборах Параджанов залишався митцем: створив колекцію ляльок, шикарно оздоблених дамських капелюшків, писав сценарії та надихав оточення. В колонії вплив митця на оточення був настільки сильним, що тамтешній начальник створив невеликий музей на честь режисера. Колажі, скульптури та інсталяції створювалися майстром з найрізноманітніших матеріалів — від уламків скла й ґудзиків до газет і тканин. Ці роботи нині експонуються в музеях по всьому світу.
Режисера Сергія Параджанова завжди називали епатажним і чекали від нього якихось витівок. І він щосили «чудив» – наприклад, для зйомок фільму «Тіні забутих предків» пофарбував скелі під Косовом синькою. На думку режисера, такий пейзаж виглядав набагато цікавіше оригіналу, та й з зеленим листям камені красиво контрастували. Закінчивши роботу, знімальна група поїхала, а скелі ще багато років залишалися синіми. Параджанов привіз із Карпат до Києва безліч автентичних предметів гуцульського побуту та одягу, які надихнули богему того часу на створення нових культурних трендів.
Сьогодні творчість Сергія Параджанова надихає митців у всьому світі. Його фільми, колажі, скульптури та історія життя нагадують, що справжній геній здатен творити у найсуворіших умовах, долаючи будь-які кордони.