Архітектурні вишиванки Опанаса Сластіона
14 січня 2025 року виповнюється 170 років з дня народження видатного українського архітектора, художника, етнографа, першого ілюстратора Тараса Шевченка й педагога Опанаса Сластіона.
Його ім’я нерозривно пов’язане зі стилем українського модерну, який він розвивав і популяризував у своїй творчості. Одним із найяскравіших прикладів його спадщини є “Школи Лохвицького земства” – унікальні будівлі початку ХХ століття, що залишаються цінним культурним надбанням.
Однокомплектна земська школа в селі Піски-Удайські Чорнухинського району Полтавської області.
Сластіон був не лише архітектором, а й дослідником української етнографії. Його роботи базувалися на традиційних українських формах, зокрема елементах народної дерев’яної та церковної архітектури. Завдяки йому український модерн набув чіткої ідентичності: шестикутні трапецієподібні вікна, чотирисхилі дахи, декоративні башти-вежі та багаті орнаменти, які нагадували народні вишивки.
Обмірний фасад двокомплектної земської школи в с. Богодарівка Чорнухинського району. 1913-14 рр.
Земська однокомплектна школа у с. Риги Лохвицького р-ну. 1912-13 рр.
Будівництво земських шкіл на Полтавщині розпочалося після прийняття закону про загальну початкову освіту у 1908 році. Етнографка Олена Пчілка запропонувала, щоб ці школи споруджувалися в українському стилі, і Сластіон став ідеальним втілювачем цієї ідеї. Усього було зведено близько 93–98 шкіл, з яких до війни збереглося 57. Наразі точна кількість будівель, що залишилися цілими, невідома.
Однокомплектна земська школа в селі Макушиха на Чернігівщині
Сластіон вважав, що основні елементи архітектури можуть бути давніми, але трактування їх завжди має бути новим, тому сміливо експериментував із традиційними архітектурними формами. Особливої уваги заслуговують школи, збудовані за його проектами. Вони не лише вражають архітектурною витонченістю, а й мають практичні інновації, наприклад, великі вікна для кращого освітлення класів та розкладні перегородки, що дозволяли трансформувати простір.
Двокомплектна земська школа в селі Безсали (південь села) Лохвицького району Полтавської області.
Ці будівлі стали символом національного відродження й гордості. Візерунки вишивок з альбому Олени Пчілки гармонійно увійшли в архітектуру шкіл, прикрасивши їхні стіни витонченими орнаментами демонстрували зв’язок із традиціями.
Земська школа в селі Синяківщина на Полтавщині
Школи Лохвицького земства є не лише архітектурними пам’ятками. Вони нагадують про важливість збереження національної спадщини й показують, як традиції можуть поєднуватися із сучасністю.
Будівля земської школи в селі Бондарі
На честь 170-річчя з дня народження Опанаса Сластіона звертаємо увагу на його спадщину, адже вона є прикладом того, як архітектура може бути культурним обличчям нації.
Вшановуємо пам’ять майстра, та нагадуємо про те, що Україна багата на красу, яку варто відкривати знову і знову.
Фото Тexty.org.ua та Історична Правда