Храм на дні озера
У самому серці Кіпру, поблизу сучасного села Аласса в районі Лімасола, височіє напівзруйнована церква Святого Миколая. Зведена 1936 року, вона — єдина споруда, що збереглася від старого села Аласса, яке затопили під час будівництва дамби Куріс у 1989 році.
Дамба Куріс — найбільше штучне водосховище острова, гігантська інженерна споруда заввишки 115 метрів і об’ємом понад 115 мільйонів кубічних метрів води. Вона простягається між Алассою та Суні, а її максимальна глибина в окремих ділянках сягає 110 метрів. Але перш ніж наповнитися, ця дамба поглинула не лише води річок Куріс, Діарізос, Лімнаті й Кріу, а й ціле село з тисячолітньою історією.
Стародавня Аласса, за свідченнями археологів, була заселена ще у XVII столітті до нашої ери. Нове життя на цьому місці розпочалося в 1880-х роках, коли сюди прийшли перші двадцять поселенців і почали зводити оселі. З плином часу селище росло й міцнішало, і вже на початку ХХ століття перетворилося на затишне кіпрське поселення з близько двома сотнями мешканців — із кам’яними хатами, виноградниками, вузькими вуличками та церквою, що стала духовним осередком громади.
Ситуація з прісною водою на Кіпрі завжди залишалась напруженою, і єдиним виходом для Лімасола, що почав швидро розвиватись, стало будівництво великої дамби та створення штучного водосховища. У 1985 році мешканців старої Аласси почали переселяти на північ — туди, де нині розташоване сучасне село, а їхні старі домівки було знесено.
Будівництво дамби тривало чотири роки і по завершенню будівництва усе навколо пішло під воду. Крім одного: церква Святого Миколая залишилась стояти. З часом вона зазнала руйнувань, але не зникла.
Фото Charalambos Kountouris
Сьогодні церква не чує звуків своєї дзвіниці й навколо не відчувається аромат ладану під час літургій. Її нова роль — слугувати своєрідним природним маркером рівня води в дамбі. У дощові роки, коли дамба наповнена, з води визирає лише маківка дзвіниці з хрестом. У посушливу зиму, як-от цього року, коли нестача опадів особливо відчутна, вона постає з води в повен зріст, нагадуючи про давні часи та покинуте село.
Фото Wikimedia
Церква Святого Миколая біля Аласси вже не просто архітектурна чи туристична пам’ятка. Вона стала символом пам’яті, нагадуванням про історичні зміни, що відбулися в регіоні. Її поява над водою — це образ минулого, зафіксований у камені, й водночас мовчазне свідчення того, як природа і людина змінюють обличчя Кіпру.