Кіпр стрімко нагрівається
Кіпр нагрівається майже вдвічі швидше, ніж у середньому по планеті, а наступні покоління можуть зіткнутися з критичною нестачею води та різкими кліматичними потрясіннями — про це йдеться у свіжому звіті Рахункової палати Республіки Кіпр.
За останнє століття середня температура в Нікосії зросла на 1,8°C, а в Лімасолі — аж на 2,9°C. Для порівняння, глобальне потепління у період 1906–2005 років становило лише 0,74°C. Паралельно на острові зафіксовано суттєве зниження кількості опадів — за 92 роки річна норма впала на 87 міліметрів, що становить зменшення на 15,6%.
За аналізом Департаменту з розвитку водних ресурсів, 91% території Кіпру нині класифікується як «кліматично критична або чутлива». Зростання температури вже призводить до збільшення тривалості спеки: щодекади додається 8–12 днів з температурою понад 40°C, а тропічні ночі можуть ставати частішими на 13 за десятиліття.
Острів уже зазнає нестачі природних водних ресурсів — у 2010-му, знову в 2013–2017 роках, а також у 2020–2022 потреби перевищували доступні обсяги. Навіть при використанні опрісненої та очищеної води, у 2013, 2014 та 2017 роках країна не змогла повністю забезпечити свої потреби.
Звіт фіксує надмірне водозабезпечення у 14 із 22 підземних водоносних систем. У семи з них уже спостерігається проникнення морської води, що призводить до виснаження водоносних горизонтів і погіршення якості води.
Сільське господарство страждає від тривалих посух, погодних аномалій і деградації ґрунтів. Очікується, що кліматичні зміни надалі зменшуватимуть не лише обсяги, а й якість доступної води, а також частіше провокуватимуть жорстокі посухи.
Річний попит на воду у підконтрольній уряду частині Кіпру становить 270 мільйонів кубометрів. Найбільший споживач — аграрний сектор (59,1% води), хоча його внесок у ВВП країни становить лише 2,3%. Побутові потреби поглинають 29,6%, решта припадає на промисловість (3,0%), туризм (4,9%) та тваринництво (3,3%).
На ситуацію додатково впливають не кліматичні чинники: зростання населення, вищі стандарти життя та сезонне збільшення туризму — особливо влітку, коли водні ресурси особливо вразливі.
Острів також стикається з небезпечними повенями. 61% усіх зафіксованих за останні 150 років (1859–2011) випадків припали на десятиліття 2000–2010. Серед них — міські (37%), раптові (20%), річкові (16%) та зливові (13%) повені.
Підвищення рівня моря, яке до кінця століття може сягнути 58 сантиметрів, загрожує Кіпру додатковими витратами — понад 4,3 мільйона євро щороку на утримання інфраструктури, не враховуючи нові інвестиції в захист життєво важливих об’єктів.
У світлі загрозливих даних Рахункова палата закликала Департамент розвитку водних ресурсів терміново переглянути та оновити офіційну Водну політику, аби адаптувати її до нової кліматичної реальності.
Джерело Рахункова палата Республіки Кіпр