Українці на Кіпрі: нова економічна сила чи тимчасовий імпульс?

Новини

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року Європа зіштовхнулася з найбільшим міграційним рухом з часів Другої світової. Республіка Кіпр, хоч і залишалася осторонь основних напрямків переміщення, стала одним із малодосліджених, але стратегічно важливих пунктів нового українського переселення. До війни чисельність української громади на острові не перевищувала 4 тисяч осіб і складалася переважно з українок, одружених із громадянами Кіпру, трудових мігрантів і сімей, що змінили країну проживання.

Втім, за офіційними даними Євростату, станом на березень 2025 року тимчасовий захист на Кіпрі отримали вже 22 720 громадян України. Реальна кількість українців, із урахуванням тих, хто перебувають на острові за робочими контрактами або як туристи, залишається невідомою, тож і повна картина масштабів спільноти — нечітка. Однак можна констатувати: українська присутність більше не є маргінальною — вона формує нові контури локальної економічної динаміки.

Фіскальна рада Кіпру висловила занепокоєння цією аналітичною прогалиною й замовила дослідження в IMR / University of Nicosia. Завданням стало не лише зафіксувати економічний слід українців, а й сформулювати відповіді на запитання, які досі залишалися без системної відповіді:

— Яку роль відіграє українська громада в економіці Кіпру?
— Що станеться, якщо цей людський і підприємницький ресурс повернеться в Україну після війни?
— Чи можна перетворити тимчасову присутність на довгостроковий економічний потенціал?

Тож зараз ми маємо змогу проаналізувати цей звіт, присвячений економічному сліду українців на острові.
Звіт, який не просто ідентифікує структурні зміни внаслідок нової хвилі української міграції, а й закликає державу розглядати цю спільноту як стратегічний економічний чинник.

Для аналізу було опитано 500 респондентів за допомогою онлайн-опитувальника. Попри невеликий обсяг вибірки, дослідники дотрималися суворих протоколів перевірки якості даних. Автори звіту не приховують: труднощі у верифікації та низька централізація офіційних джерел створюють потребу в поглибленому дослідженні. Саме тому вони наголошують: запропоновані висновки — це початкова точка, а не остаточна аналітична модель.

Однією з ключових проблем, яку окреслює Фіскальна рада, є розпорошеність статистичних даних між різними міністерствами та відомствами — Податковим департаментом, Міністерством праці, Invest Cyprus, Міністерством освіти тощо. Відсутність міжвідомчої координації унеможливлює оцінку повного економічного та соціального впливу українців. Уряд Кіпру досі не створив єдиної бази даних, що дозволила б ухвалювати зважені політичні рішення.

Хто вони — українці на Кіпрі?

Освітній рівень: високий потенціал із ризиком недовикористання

Структура освіти серед українців, які проживають на Кіпрі, вказує на значний інтелектуальний потенціал громади. Водночас високий рівень кваліфікації не завжди супроводжується належною зайнятістю, що створює структурну проблему тимчасового приховування кваліфікації.

🔹 Бакалаврат — 23%
Це свідчить про значну присутність осіб з базовою вищою освітою, придатною для широкого спектра ринку праці. Вони потенційно могли б бути залучені в адміністративну сферу, торгівлю, освіту чи фінансові служби.

🔹 Магістратура — 37%
Найбільша група — це фахівці з поглибленою освітою. Вони, за наявності умов, могли б відігравати важливу роль у модернізації кіпрського малого й середнього бізнесу, зокрема в ІТ, консалтингу та дослідницькій сфері.

🔹 Докторантура — 5%
Попри невеликий відсоток, це стратегічно важлива група — вчені, викладачі, фахівці зі STEM-галузей. Їхній досвід може бути корисним як для кіпрської вищої освіти, так і для науково-технічного розвитку країни.

🔹 Без відповіді — 35%
Цей показник, імовірно, включає або осіб із незавершеною освітою, або тих, хто не надав інформації з причин недовіри або юридичних складнощів щодо визнання дипломів.

Сфера зайнятості української громади на Кіпрі: структура, особливості та виклики

Варто зазначити, що майже 80% опитаних українців декларують себе як податкові резиденти Кіпру, що підтверджує високий рівень формальної інтеграції в економіку країни.

Структура зайнятості серед українців демонструє велику варіативність форм участі в ринку праці, при цьому значна частка залишається поза формальними категоріями.

🔹 Повна зайнятість (44%)
Більше ніж кожен другий українець, який працює на Кіпрі, має офіційну роботу за трудовим договором. Це свідчить про досить високий рівень інтеграції у місцеву економіку та доступ до базових соціальних гарантій, таких як медичне страхування та пенсійне забезпечення.

🔹 Самозайнятість (12%)
Цей сегмент охоплює фахівців, які працюють у сфері послуг, фрилансу, а також представників творчих професій та ІТ-сектору. Самозайняті українці зазвичай мають більшу гнучкість у виборі ринку, проте стикаються з вищими адміністративними бар’єрами, зокрема щодо оподаткування та правового статусу.

🔹 Інвестори й управлінці (5%)
Ця група включає власників бізнесів або керівників компаній, які переїхали на Кіпр разом з командою або розширили свою діяльність на острів після 2022 року. Здебільшого йдеться про підприємства в галузі ІТ, фінансів, торгівлі та нерухомості.

🔹 Інші або не визначили статус (39%)
Найбільша аналітична проблема полягає у великій кількості респондентів, які не змогли або не захотіли чітко класифікувати свій трудовий статус. Це може свідчити про тимчасовий характер зайнятості, неформальну роботу або зайнятість у “сірому” секторі економіки. Така невизначеність створює виклики для податкового планування й державної підтримки.

Зафіксовано, що близько третини українських підприємств на Кіпрі наймають місцевих громадян, що підсилює економічну взаємозалежність між спільнотами.

Сфера зайнятості українців на Кіпрі є багатошаровою і демонструє як високий рівень інтеграції, так і структурні прогалини. Необхідність адаптації державної політики до цих реалій стає очевидною, зокрема в частині визнання кваліфікацій, забезпечення умов для легальної самозайнятості та підтримки малого бізнесу.

Рівень доходів: відображення економічної гетерогенності громади

Аналіз розподілу доходів серед українців на Кіпрі демонструє наявність чітко вираженої стратифікації, що свідчить як про широкий спектр зайнятості, так і про нерівномірний доступ до ринку праці та підприємницьких можливостей.

🔹 До 35 000 євро на рік — 35%
Цей рівень доходу відповідає нижчому або середньому класу в кіпрському контексті. До цієї категорії належать працівники з тимчасовою зайнятістю, молоді спеціалісти, особи, які працюють у сфері обслуговування, а також ті, хто ще перебуває у процесі інтеграції.

🔹 Від 35 000 до 75 000 євро — 28%
Представники цієї групи мають стабільний економічний статус і, як показує дослідження, демонструють найвищу готовність залишитися на Кіпрі. Здебільшого це фахівці в ІТ, фінансах, інженерії або керівні працівники малого бізнесу. Вони активно включені в місцеву економіку і, ймовірно, мають більший доступ до банківських, житлових і освітніх послуг.

🔹 Понад 75 000 євро — 6%
Ця частка українців — економічна еліта громади, що включає власників бізнесу, інвесторів, висококваліфікованих ІТ-фахівців, які зберігають активні зв’язки з Україною. Водночас ця група має найнижчу мотивацію залишатися на Кіпрі, що створює ризики втрати найпотужнішого економічного ресурсу у разі їх повернення додому після війни. Саме в цій групі спостерігається найбільша частка осіб, які витрачають менше 75% своїх доходів на Кіпрі, що свідчить про активне збереження каналів із Батьківщиною.

🔹 15% не надали відповідь
Цей показник ускладнює повну оцінку, проте є типовим для досліджень мігрантських громад, де особиста економічна інформація сприймається як конфіденційна або небезпечна для публічного розголошення.

Українська громада на Кіпрі — це не лише вразливі біженці, а й вагомий економічний чинник із вищими за середні доходами. Водночас існує загроза втрати людського капіталу, якщо високодоходні групи вирішать залишити острів після війни.

Підприємці й інвестори

🔹 14% українців здійснили інвестиції на Кіпрі
Це означає, що понад кожен десятий представник громади не просто інтегрувався в економіку, а й свідомо переніс або створив нову бізнес-структуру на острові. Це стратегічна група з погляду довгострокового економічного партнерства між Україною та Кіпром.

🔹 Профіль інвестицій:

  • Нерухомість — 74%: Найбільш популярний напрям, що вказує як на спробу збереження капіталу, так і на можливість комерційного використання майна.

  • Торгівля — 14%: Частина українських підприємців швидко адаптувалася до місцевого ринку.

  • Фінансові послуги — 14%: Присутність у цій сфері свідчить про високий рівень довіри до кіпрської фінансової системи.

  • Інформаційні технології — 11%: Це особливо важливо, з огляду на швидке зростання експорту ІТ-послуг з Кіпру у 2022–2024 роках. Українські ІТ-компанії стали одним із каталізаторів цього зростання: понад 35% підприємств українського походження на Кіпрі працюють у сфері технологій, що збіглося з різким приростом доданої вартості в цьому секторі.

  • Готельно-ресторанна сфера — 9%: Частка, що свідчить про зацікавлення в обслуговуванні туристичного потоку та міграційних сервісах.

🔹 Тенденція до репатріації капіталу
Фіскальна рада Кіпру фіксує, що частина цих підприємців у разі завершення війни розглядає можливість повернення бізнесу в Україну. Згідно з даними, серед представників високодохідної групи (понад 75 000 євро на рік), 44% мають низьку мотивацію залишатися на Кіпрі. Це створює ризик «відтоку» не лише капіталу, а й робочих місць, які українські компанії генерують на місці (близько третини опитаних українських підприємств залучають кіпріотів як працівників).

🔹 Можливість залучення АЗІ (активів за іноземними інвестиціями)
Якщо створити політичні інструменти, які заохочують українських бізнесменів з Кіпру інвестувати в Україну без обов’язкового переїзду, це дозволить зберегти присутність капіталу на Кіпрі й водночас сприяти відбудові України. Такий сценарій передбачає розвиток формату “Кіпр як платформа для українських інвестицій”, де острів виступає не як транзитна точка, а як опорна база.

Що буде після війни?

Звіт ставить непросте питання: що станеться, якщо частина українців повернеться додому одразу після перемоги? Цей сценарій не лише ймовірний — він уже проявляється в дослідженнях:

  • 30% українців не бачать своє майбутнє на Кіпрі,

  • у групі з доходами понад 75 000 євро лише 29% готові залишитися,

  • найвища мотивація залишитися — серед тих, хто заробляє в межах 35–75 тисяч євро.

Причини повернення — найчастіше прагнення возз’єднатися з родиною, а також економічні перспективи в Україні після війни. Це виклик і для Кіпру: втратити активну спільноту з сильним бізнес-потенціалом — означає втратити джерело зростання.

Що можна зробити?

Фіскальна рада Кіпру наполягає, що державі потрібно терміново:

  • створити централізовану базу даних про українців,

  • провести масштабніше дослідження,

  • розробити державну політику стимулювання, яка дозволить зберегти українські бізнеси на Кіпрі, але спрямовувати їхню інвестиційну активність на відбудову України.

Така стратегія може не лише мінімізувати ризики, а й перетворити їх на економічні можливості — для обох країн.

Залишити коментар