Навколо іноземномовних програм в університетах Кіпру
Розгляд регулювання іноземномовних програм у державних університетах Кіпру знову зайшов у глухий кут. Після десятиліття дискусій і численних парламентських засідань, пропозиції Міністерства освіти, які мали на меті розблокувати ситуацію, викликали відкритий спротив ректорів обох головних державних університетів — Кіпрського університету (UCY) та Технологічного університету Кіпру (ТЕПАК).
Міністерство освіти, через Департамент вищої освіти, запропонувало дві ключові зміни:
- Квота 20%: іноземномовні програми не мають перевищувати 20% загального обсягу програм, що надаються держуніверситетами офіційними мовами Республіки Кіпр (грецькою і турецькою).
- Мінімальна кількість студентів: програма може бути відкритою лише за умови набору щонайменше 15 студентів, що забезпечить її економічну життєздатність.
Ці пропозиції мали б запровадити рівновагу, зберегти стабільність бюджетів і не допустити витіснення грецькомовних програм англомовними.
Ректори UCY та ТЕПАК відкинули пропозиції, назвавши їх неспівмірними з європейською практикою.
Тасос Христофідіс (UCY) наголосив, що жоден поважний університет не може погодитися на подібні обмеження. Таким чином Кіпр ризикує втратити можливість приєднатися до міжнародних академічних альянсів. А чинна законодавча база від 2016 року фактично унеможливлює розвиток іноземномовних бакалаврських програм.
Панайотіс Зафіріс (ТЕПАК) вказав на невідповідність пропозицій потребам інституцій. Запропонована квота 20% фактично означає лише 5 англомовних програм для ТЕПАК. Щодо квоти у програмі в кількості 15 студентів — двозначна: з одного боку дозволяє «відсіювати» непопулярні напрями, з іншого — може блокувати перспективні ініціативи на ранніх етапах.
Обидва ректори вважають, що закон має бути остаточно ухвалений — або з оновленими, реалістичними положеннями, або взагалі переглянутий.
Позиції організованих об’єднань батьків — менш радикальні, однак прагматичні.
Вони погоджуються з тим, що слід уникати «автономної» діяльності університетів, але наголошують на потребі економічних обґрунтувань: усі програми мають пройти аналіз життєздатності.
Батьки висувають пропозицію, за якою іноземномовна програма має створюється за наявності існуючої аналогічної грекомовної. Інакше це дискримінує студентів державних шкіл, які не мають змоги оплатити навчання іноземною мовою.
Поточна ситуація виглядає як патова: міністерство намагається знайти компроміс, проте виші вбачають у цьому загрозу академічній автономії та міжнародній конкурентоспроможності. Головна лінія розлому — між контролем і довірою, між бюджетними обмеженнями і глобальними амбіціями, між національною мовною політикою і реаліями світової освіти.
Без остаточного законодавчого рішення Кіпр ризикує залишитись «островом поза мережею» в міжнародному академічному просторі. Але чи буде цей компроміс зваженим — залежить від здатності держави почути і університети, і суспільство.
За матеріалами Reporter