Чи загрожують острову хімічні та радіоактивні викиди з Близького Сходу?
У світлі ескалації воєнного протистояння між Іраном та Ізраїлем, влада Республіки Кіпр активізувала моніторинг стану атмосфери. Хоча острів розташований на певній відстані від епіцентру бойових дій, географічна близькість до Близького Сходу змушує місцеві служби поводитися з максимальною обережністю. Основне питання – чи можуть викиди хімічних речовин або радіоактивних аерозолів у зоні бойових дій досягти повітряного простору Кіпру?
Як пояснив керівник відділу контролю якості повітря Міністерства праці Кіпру Хрісанфос Саввідіс, ситуація відповідає всім критеріям для запровадження додаткових заходів контролю. Це, зокрема:
-
Наявність активної збройної конфронтації, що супроводжується ризиком хімічних чи радіоактивних викидів;
-
Потенційне перенесення пилових або хімічних мас повітрям із зони бойових дій у східному Середземномор’ї до Кіпру;
-
Метеорологічні умови, які можуть або сприяти, або запобігти перенесенню небезпечних речовин.
На території Кіпру постійно діють автоматизовані станції спостереження за якістю повітря. Як зазначив Саввідіс, наразі зразки повітря не свідчать про вплив бойових дій, але служби залишаються в режимі підвищеної готовності. Якщо ж буде зафіксовано пилове або хімічне “епізодичне забруднення”, зразки повітря буде передано до аналітичної лабораторії Афінського університету — така практика вже застосовувалася під час попередніх криз.
Проте, наголошує чиновник, напрям вітру має критичне значення. Високотоксичні речовини зазвичай мають короткий “життєвий цикл” в атмосфері й рідко долають великі відстані. Таким чином, перенесення хмари з Ірану чи півдня Ізраїлю до Кіпру можливе лише за сприятливих погодних умов.
Експерт у сфері ядерної безпеки доктор Хараламбос Христудіас, коментуючи найгірший сценарій — удар по ядерній інфраструктурі Ірану, — запевняє: ризик для Кіпру є мізерним.
За його словами, удари США та Ізраїлю були спрямовані не на реактори, а на установки з центрифугування урану, тобто об’єкти, пов’язані з першим етапом ядерного паливного циклу. Сам уран — навіть збагачений — не є високорадіоактивним. Його випромінювання не проникає через шкіру і легко блокується захисними засобами.
Найбільшу небезпеку становить не сам метал, а продукти його подальшої переробки у реакторах – плутоній, йод-131, цезій-137 тощо. Якщо б стався удар саме по діючому реактору, то радіоактивні аерозолі могли б становити загрозу для населення країн Перської затоки та, за певних умов, і для регіону східного Середземномор’я.
Однак результати атмосферного моделювання, проведеного на Кіпрі, свідчать: переважають вітри, які не сприяють переносу аерозолів у бік острова. Відповідно, навіть у гіпотетичному разі серйозної аварії, вплив на Кіпр був би або дуже незначним, або взагалі відсутнім.
Наразі атмосфера Кіпру не демонструє жодних ознак забруднення, пов’язаного з конфліктом. Усі служби працюють в координації: екологічний моніторинг, радіаційна безпека, синоптичні служби. Крім того, у разі найменших змін мешканців буде проінформовано офіційно.
Попри відсутність нових загроз, науковці наголошують: Кіпр уже потерпає від тривалої кризи забруднення повітря. Лише у 2024 році забруднення повітря могло спричинити до 800 передчасних смертей.
Особливо небезпечними є тверді мікрочастинки (PM10 і PM2.5), які надходять у повітря від опалення камінами в зимовий період, транспорту та промислових процесів. Дослідження показують, що погане повітря може провокувати не лише хвороби дихальної системи, а й діабет, серцево-судинні захворювання та неврологічні розлади.
За матеріалами Аlphanews