Реформа без результатів

Новини

Попри гучні дебати довкола «квартальних іспитів» у школах Кіпру, уряд, під тиском суспільства, відмовився від цієї системи й запровадив єдиний річний іспит. Але за технічними змінами залишилася без відповіді головна проблема: чому навіть зібрані дані не використовуються для реальних змін у системі освіти.

Колишній міністр освіти Кіпру, економіст Продромос Продрому нагадує: оцінювання — не розкіш, а необхідність. Коли в публічну освіту вкладають близько мільярда євро щороку, суспільство має право вимагати ефективності. Іспити мають на меті оцінити не лише учнів, а й роботу шкіл та викладачів. За цим стоїть не лише фінансова відповідальність, а й щире прагнення до якості освіти. Бо як можна прагнути до якості, не вимірюючи результати?

Шкільні іспити не повинні ставити «ярлики» на дітей чи будувати рейтинги. Їхнє завдання — показати, як працює весь процес: від навчання до державної політики. Результати допомагають міністерству й уряду переглядати програми, коригувати процедури, впроваджувати реальні зміни. У масштабі школи — це підтримка для вчителів, родин і самих учнів, які отримують чесний зворотний зв’язок. Оцінювання має бути інструментом для вдосконалення. Але, на жаль, зібрані дані досі не стали основою для реформ.

«Іспити відбуваються, результати фіксуються — і зникають у шухлядах. Жодного системного аналізу, жодних коректив», — пише Продрому.

У початкових школах Кіпру формальне оцінювання або відсутнє, або проводиться фрагментарно. Та дослідження грамотності вказують на тривожну тенденцію: від 12% до 14% учнів завершують 6 років початкової освіти, залишаючись функціонально неграмотними. А якщо врахувати ще й тих, хто ледве тримається вище цієї межі, то частка слабких учнів сягає 20–25%.

Це означає, що кожна четверта або п’ята дитина фактично випадає з «кола знань» — не отримавши навіть базових інструментів для подальшого навчання. У суспільстві знань — це не лише про факти, а про здатність розуміти й висловлюватися — така прогалина означає маргіналізацію.

Так, у середній школі є компенсаторні заняття. Але вони коштують дорого — і для бюджету, і для самих учнів. Їхній вплив ніколи не аналізувався системно, і їхня ефективність — під питанням. Чітко видно одне: ті самі учні продовжують «провалюватися» через систему з усе гіршими результатами.

Та сама картина в ліцеї. До 1-го класу ліцею ці прогалини стають очевидними. Навіть попри перехід у професійні школи чи нові академічні напрямки, у певних профілях — особливо економічному — скупчуються слабкі учні.

Результати вражають:

  • 40% отримують від 1 до 5 балів із 20 з математики

  • 21% — ті ж оцінки з новогрецької

  • 60% — не складають іспит із економіки, що є їхньою спеціалізацією

Ця динаміка зберігається до останніх років навчання, коли розрив між обраним профілем і реальними знаннями стає ще більш разючим.

Особливо критичною є ситуація у профілях економічного спрямування:

  • 40% учнів отримують 1–5 балів із 20 з математики
  • 21% — аналогічно з новогрецької
  • 60% провалюють іспит з економіки — своєї основної дисципліни

Щороку дані показують сумну реальність: 40–50% випускників шкіл завершують навчання майже без жодної користі. Вони проходять через систему, але не засвоюють знань, навичок чи навчальних звичок, потрібних у житті.

Ще гірше: від 1 500 до 2 000 учнів щороку виходять зі школи без елементарної грамотності новогрецькою мовою. Це не просто індивідуальна, а суспільна поразка. За десятиліття таких молодих людей накопичується до 20 000 — з обмеженим розумінням, вмінням висловлюватися, діяти.

І в математиці ситуація не краща. Тисячі випускників не вміють робити прості обчислення чи застосовувати логічне мислення. Ці результати можуть частково пояснити і певні політичні чи соціальні феномени — навіть у голосуванні.

Та найтрагічніше не лише в тому, чого вони не знають. А в тому, що після 6, 9 чи 12 років навчання ці молоді люди залишаються практично з порожніми руками. Це втрата не тільки коштів, а й людського потенціалу.

Ми маємо безцінну базу даних. Вона повинна стати основою для рішень, реформ, дій. У наступних публікаціях я повернуся до цієї теми — бо лише подивившись правді в очі, ми зможемо щось змінити.

Продромос Г. Продрому — колишній міністр освіти Кіпру, економіст
Джерело Кathimerini

Теги: , , ,

Залишити коментар