Їжа на смітник? Кіпр шукає сталу відповідь

Корисне на замітку, Новини

Щороку у світі втрачається або викидається понад 1 мільярд тонн продуктів. Поки одні країни запроваджують стратегії «нульових відходів», інші — серед них і Кіпр — досі борються з переповненими звалищами, відсутністю належної інфраструктури для переробки та хронічним перевиробництвом харчів. Кіпр, за даними ЄС, — один із «лідерів» за кількістю харчових відходів на душу населення: 294 кг на рік, що вдвічі перевищує середньоєвропейський показник.

Але навіть попри цей невтішний рейтинг, країна поступово змінюється. У різних регіонах острова з’являються ініціативи зі збору харчових залишків, компостування, виробництва біогазу. І навіть пересічний мешканець вже сьогодні може зробити свій внесок у зменшення органічного сміття.

Коли ми викидаємо їжу, ми марнуємо не лише продукти, а й воду, енергію, ресурси, витрачені на їх виробництво. А ще — генеруємо метан, парниковий газ, у десятки разів потужніший за CO₂. За підрахунками ООН, харчові відходи відповідальні за 8–10% глобальних викидів парникових газів.

На Кіпрі 54% органічного сміття утворюється саме у домашніх господарствах. Тобто змінити ситуацію можуть не лише уряд чи підприємства, а й кожен мешканець острову.

Одним із піонерів сталого поводження з харчовими відходами на Кіпрі є компанія Cypra Ltd, яка перетворює залишки їжі, відходи ресторанів і супермаркетів на біогаз і компост. Її завод виробляє до 2,1 МВт зеленої енергії, а сучасна інфраструктура дозволяє обробляти до 9 тисяч тонн органіки на рік.

Проєкти Cypra охоплюють не лише бізнес — серед її партнерів:

  • мерія Айя-Напи, що першою запустила муніципальну систему збору харчових решток

  • готелі Паралімні, які вже сортують тонни органіки

  • мережа пекарень Zorbas Group, яка відправляє залишки непроданого хліба на переробку.

Контейнери із логотипом Cypra вже можна зустріти на вулицях Ларнаки. Усередині — хліб, овочеві рештки. Те, що раніше летіло у загальне сміття, тепер має свою адресу.

А невеличкий проєкт Kot-Kot демонструє інтегрований підхід у монастирях поблизу Нікосії: кури споживають харчові надлишки, удобрюють ґрунт та знижують чисельність шкідників.

Куди здати харчові відходи на Кіпрі?

Попри відсутність централізованої системи, у багатьох районах вже є варіанти для тих, хто хоче розділяти сміття свідомо:

1. Жовто-коричневі контейнери Cypra (Ларнака, Фамагуста та інші міста)

У житлових районах, біля пекарень або супермаркетів, можна зустріти контейнери Cypra з характерною жовтою міткою і коричневою кришкою. Саме сюди треба викидати харчові відходи — зіпсований хліб, овочеві та фруктові залишки, недоїдки. Cypra транспортує їх на свої переробні потужності, де відходи перетворюються на біогаз, компост або електроенергію.

2. Зелені пункти збору (Green Points)

У більшості муніципалітетів Кіпру діють Green Points — спеціальні станції прийому великогабаритних і спеціалізованих відходів. Хоча першочергово вони були створені для прийому садових залишків (трава, гілки, листя), електроніки, старих меблів, побутової техніки, одягу, батарейок та пластику,  у деяких пунктах також приймають органічні або харчові відходи, включаючи зіпсовані продукти, фруктові залишки тощо. Наприклад:

Green Point у Строволосі (Нікосія) — розташований поруч із кільцевою розв’язкою біля Генеральної лікарні Нікосії (вул. Халкідікіс) — приймає різноманітні фракції побутових і садових відходів.

Green Points у Лімасолі та Ларнаці — мають окремі контейнери для органіки та спеціально марковані зони для харчових залишків.

Перед візитом бажано перевірити перелік дозволених категорій відходів на офіційному сайті муніципалітету або за телефоном пункту.

3. Програма “Pay-As-You-Throw” (Плати за те, що викидаєш)

Цю модель впроваджують деякі муніципалітети: мешканці платять лише за кількість несортованого сміття, що викидають. Це стимулює домогосподарства:

  • сортувати органіку окремо
  • зменшувати загальний обсяг відходів
  • користуватись спеціальними контейнерами, які надають муніципалітети або компанії-партнери, зокрема Cypra Ltd.

4. Домашнє компостування — якщо не Green Point, то свій бак

Нікосія підтримує програму “Kompostopoiitis” — муніципалітет роздає спеціальні компостери для рослинних і кухонних залишків (листя, кавова гуща, яєчна шкаралупа тощо). Компостери — безкоштовні, однак використовувати їх потрібно за чіткими інструкціями.

Поки окремі громади випробовують локальні рішення, уряд Кіпру розробляє стратегію загальнонаціонального рівня. У рамках Плану управління муніципальними відходами на 2022–2028 роки, країна взяла на себе зобов’язання, які мають повністю змінити поводження з органікою:

  • обов’язковий роздільний збір органічних відходів

  • збільшення рівня переробки до 55% до 2025 року, 60% — до 2030-го і 65% — до 2035-го

  • зменшення захоронення відходів на полігонах до 10% до 2035 року

  • будівництво установок для обробки органіки у кожній провінції

  • термічна обробка залишків та виробництво вторинного палива як альтернатива захороненню

Лише завдяки реформі органічної складової відходів Кіпр зможе скоротити до 200 000 тонн CO₂-еквіваленту парникових викидів у 2025–2030 роках — це приблизно 0,9% від національної кліматичної мети до 2030 року.

Поки що локальні проєкти залишаються поодинокими, але успіх Піссурі й Нікосії показує, що модель може працювати. Важливо, аби муніципалітети підтримували ініціативи грантами, а мешканці — інтересом.

За оцінками експертів, Кіпр може зменшити захоронення харчових відходів щонайменше на 30–40% вже найближчими роками, якщо буде впроваджено системні рішення:

  • масштабування компостних станцій

  • залучення бізнесу

  • освітні програми

  • розвиток інфраструктури роздільного збору

Доки держава змінює політику — кожен може змінити звички. Адже сортувати, компостувати і не викидати зайвого — це простий, але потужний крок до сталого майбутнього.

Контакти та ресурси для охочих сортувати:

Їжа не повинна ставати сміттям. На Кіпрі вже є, де це довести. І є кому.

Рetusonia

Читати також 

Усе про роздільний збір побутових відходів на Кіпрі

Залишити коментар