Таємничий хижак Кіпру
Понад тридцять років науковці намагалися підтвердити загадкову знахідку: чи справді на Кіпрі існує один із найдавніших видів павукоподібних — таємничий Sarax ioanniticus, відомий як безхвостий хлистовий скорпіон? Після семи років цілеспрямованих пошуків відповідь нарешті отримано: живий екземпляр цього рідкісного виду вперше зафіксовано на острові.
Амбліпігі (Amblypygi), відомі також як павуки-хлистоносці, — це давній загін павукоподібних, який вирізняється дуже довгими, тонкими передніми ногами, сплющеним тілом і нічним способом життя. Вони не мають отрути, як у справжніх павуків, зате полюють на комах і дрібних безхребетних, використовуючи передні ноги як сенсорні антени для пошуку здобичі.
Хоча перша згадка про амбліпігів на Кіпрі з’явилася ще у 1990 році, тоді були знайдені лише рештки — мертвих тварин. Жодного живого зразка дослідники не мали. Тож підтвердження належності цих істот до конкретного виду залишалося відкритим питанням.
З 2017 року команда зоологів розпочала масштабне дослідження, обстежуючи печери, колодязі, каналізаційні отвори, затінені стіни садів по всьому острову. Вони працювали з ліхтарями вночі, у вологих і темних місцях, де потенційно могли б жити ці створіння.
Прорив стався у липні 2023 року, коли на садовій стіні у селі Піссурі (район Лімасола) виявили живого дорослого представника. Його тримали протягом трьох днів у спеціальному тераріумі, після чого він помер природною смертю. Завдяки мікроскопічному аналізу у Кіпрському інституті дослідники підтвердили вид: це справді був Sarax ioanniticus — химерний мешканець вологих печер і людських осель, відомий з островів Егейського моря, а також деяких країн Близького Сходу.
Цей вид особливий ще й тим, що здатен до партеногенезу — розмноження без запліднення. Така стратегія дозволяє виживати навіть в ізольованих або малочисельних популяціях.
Особливо цікаво, що локалізацію виду на острові допомогли з’ясувати не лише вчені, а й звичайні жителі — завдяки фотографіям та дописам у платформах на кшталт iNaturalist і тематичних групах у соцмережах. Як наголошують автори дослідження, “громадянська наука” (citizen science) стала вирішальним інструментом у зборі свідчень про присутність цього виду в різних точках острова, підтверджуючи, що на Кіпрі існує стала популяція S. ioanniticus.
Таким чином, науковці не лише підтвердили історичну гіпотезу, але й відкрили новий розділ у зоогеографії острова. Як підкреслюють дослідники Міхаель ХаджіКостантіс, Метью Стівен Сміт і Христос Зумідіс, приклад з Кіпру демонструє, наскільки важливо залучати суспільство до вивчення біорізноманіття — адже навіть найзагадковіших мешканців планети іноді можна знайти… просто на садовій стіні.
Джерело Biodiversity Data Journal