Кіпр оцінює доцільність хмарозасіву
Міністерство аграрного розвитку та довкілля Кіпру вирішило залучити незалежного іноземного експерта зі спеціалізацією в методі хмарозасіву. Він підготує аналітичний звіт із оцінкою переваг і ризиків застосування цієї технології з урахуванням обмеженого розміру острова. Паралельно розглядається можливість пілотного проєкту за підтримки країн із досвідом хмарозасіву, зокрема ОАЕ.
Ініціативу просунула група компаній GAP Vassilopoulos на основі дослідження Eastmed Weather Modification Ltd у співпраці з Кіпрською метеослужбою. Ще кілька місяців тому цю пропозицію хмарозасіву відхилили, однак нині міністерство готове переглянути своє рішення.
За висновками дослідження, до 2050 року через опустелювання Кіпр може втратити до 40 % своєї території, а залежність від опріснення води становить близько 80 %. Хмарозасів потенційно може зменшити залежність від дорогого опріснення, яке коштувало державі десятки мільйонів євро та супроводжувалося значними екологічними витратами.
Хмарозасів (або штучний дощ) — це техніка модифікації погоди, що передбачає внесення до дощових хмар реагентів (йодиду срібла, сухого льоду, хлориду натрію) задля стимуляції утворення крапель або кристалів льоду. Метод не створює хмари з нуля і працює лише за наявності придатних «водоносних» хмар.
Переваги технології
- Збільшення опадів та полегшення наслідків посухи
- Запобігання лісовим пожежам
- Підтримка водних ресурсів (водосховища, річки, ґрунтові води)
- Підвищення врожайності й продуктивності тваринництва
- Зменшення шкоди від граду
Можливі ризики
- Непередбачуваність результату, що залежить від типу хмар і погодних умов
- Екологічні побоювання (накопичення йодиду срібла в навколишньому середовищі)
- Ризик надмірних опадів або повеней
- Етичні та правові питання щодо втручання в природний цикл погоди й впливу на сусідні держави
- Залежність від штучних методів замість сталого управління водними ресурсами
Хмарозасів застосовують у США, Китаї, ОАЕ, Австралії, Франції, Німеччині, Греції та інших країнах. В Ізраїлі експеримент із 2013 по 2020 рік показав лише 1,8 % середнього зростання опадів (хоча статистична похибка сягала від –11 % до +16 %), тож програму 2021 року призупинили через економічну невигідність.
Нещодавня пожежа в передгір’ях Лімасолу знищила понад 100 км² лісів і сільськогосподарських угідь, пошкодила 440 будинків і забрала життя двох людей. Це ще раз нагадало про критичний дефіцит опадів та зміни клімату.
Чи справді хмарозасів може стати ефективною доповнювальною мірою для Кіпру? Міністерство обіцяє зважити всі технічні, географічні та екологічні аспекти, перш ніж ухвалити остаточне рішення.
Джерело Рolitis