20 років потому. Рейс Helios Airways 522, що не повернувся
Ранок 14 серпня 2005 року розпочинався, як звичайне спекотне кіпрське літо. У терміналі аеропорту Ларнаки панувала буденна метушня — хтось летів на відпочинок, хтось повертався додому. Серед них — пасажири рейсу HCY522 компанії Helios Airways, що мали вирушити до Праги з короткою зупинкою в Афінах. На борту — 115 пасажирів і шестеро членів екіпажу, серед яких 22 дитини. Усі вони вже ніколи не вийдуть із цього літака.
Boeing 737-31S з реєстраційним номером 5B-DBY піднявся в небо о 9:07. Літак напередодні прибув із Лондона, і під час технічного огляду виявили несправність ущільнювача задніх дверей. Для перевірки тиску технік перевів систему пресуризації у ручний режим — і так її залишив. У чек-листах не було чіткої вимоги перевести перемикач назад, а сигналізація цього типу літаків не мала окремого попередження про неправильну конфігурацію.
На висоті, коли повітря за вікном стало розрідженим, екіпаж почув сирену. Пілоти помилково сприйняли її за сигнал про іншу проблему — і замість термінового зниження продовжили набір висоти. Кисню в кабіні й салоні ставало дедалі менше. Люди відчували запаморочення, дихати ставало важко, а за кілька хвилин — втрачали свідомість. Гіпоксія розвивалася швидко й непомітно.
О 10:15 літак увійшов у повітряний простір Греції, але не відповідав на виклики диспетчерів. За тривогою з авіабази Нέα Αґхіалос підняли два винищувачі F-16. О 11:18 вони наблизилися до Boeing. Картина, яку побачили льотчики, була тривожною: пілотське крісло командира — порожнє, другий пілот без свідомості, в салоні розкидані кисневі маски. Літак продовжував летіти на автопілоті.
У цей момент в кабіну увійшов стюард Андреас Продрому — єдиний на борту, хто ще залишався притомним. Колишній пілот малих літаків намагався врятувати рейс: сів за штурвал, надів кисневу маску, та часу було обмаль. Пальне закінчувалося, і о 12:04, після зупинки обох двигунів, літак зіткнувся з пагорбами Аттіки біля села Грамматіко.
На місце катастрофи прибули рятувальники, але врятувати не було нікого. Серед уламків знайшли особисті речі пасажирів, документи, обгорілі сидіння.
Офіційний звіт грецької комісії з безпеки польотів оприлюднили у жовтні 2006 року. Він назвав головною причиною помилку при налаштуванні системи пресуризації та неспроможність екіпажу вчасно її виправити. Організаційні недоліки в компанії, нечіткі інструкції Boeing, відсутність навчання персоналу щодо дій у разі падіння кисневих масок — усе це стало ланками одного трагічного ланцюга.
Після катастрофи Boeing оновила інструкції та ввела окремі світлові й звукові індикатори. Міжнародна авіаційна спільнота прийняла п’ять із шістнадцяти рекомендацій звіту Цолакиса як обов’язкові для світової практики.
На Кіпрі справу проти керівництва Helios закрили через «нестачу доказів». У Греції кількох керівників засудили до 10 років в’язниці з можливістю викупу вироку. Більшість із них вийшли на свободу після сплати штрафу.
На місці катастрофи збудовано каплицю Успіння Богородиці, куди щороку 14 серпня приїжджають родичі жертв. У містах Кіпру запалюють 121 свічку — символ кожного з втрачених життів. Цьогоріч у парафіях країни знову відслужили панахиди, а в серцях людей ця трагедія досі болить так само, як і 20 років тому.