Кіпр на радарі цифрових кочівників
Офіційні дані про Digital Nomad Visa та оцінка внеску цифрових кочівників в економіку Кіпру
У час, коли віддалена робота змінює ринок праці в усьому світі, поняття «цифровий кочівник» перетворюється на окрему професійну й соціальну категорію. Тисячі фахівців обирають працювати дистанційно, змінюючи країну проживання завдяки спеціальним програмам, створеним саме для цього.
Кіпр упродовж останніх років намагається закріпитися на цьому міжнародному ринку через впровадження візи цифрового кочівника. Програма спрямована на залучення громадян з країн, що не входять до ЄС та Європейської економічної зони, і дозволяє їм проживати на Кіпрі за умови, що їхні послуги надаються віддалено для компаній або клієнтів, розташованих за кордоном.
Сьогодні офіційні дані Міністерства міграції та Кіпрської торгово-промислової палати (КЕВЕ) дають змогу оцінити реальний ефект від цієї ініціативи. Хто обрав Кіпр? Скільки дозволів на проживання було видано? І якими є вимірювані вигоди для місцевої економіки?
518 дозволів на проживання за 4 роки
Згідно з даними Міністерства міграції та міжнародного захисту, з моменту запуску програми й до кінця червня 2025 року було видано загалом 518 дозволів на проживання для цифрових кочівників — це фахівці, які обрали Кіпр як базу для своєї роботи, користуючись Digital Nomad Visa.
Крім того, було видано ще 389 дозволів для членів їхніх сімей.
Аналізуючи дані по роках, видно стабільне зростання інтересу у 2022–2023 роках, коли було подано 310 і 371 нову заяву відповідно. Проте у 2024 році відбулося зниження кількості нових заяв, яке триває і в першій половині 2025 року.
Цікавим є те, що значна кількість цифрових кочівників подає заяви на продовження перебування — вже зафіксовано 306 заяв на оновлення дозволів.
Рівень схвалення заяв — як основних заявників, так і членів їхніх сімей — перевищує 92%. Відмови трапляються рідко й не мають чіткої тенденції, зазначає міністерство.
Домінування росіян
Щодо країн походження заявників, Міністерство міграції зазначає переважну кількість заяв від громадян Росії — 687 заяв.
На другому місці — Ізраїль, далі йдуть Велика Британія, Білорусь і Україна.
Схожа ситуація спостерігається і з дозволами для утриманців: росіяни знову на першому місці, за ними — громадяни Ізраїлю, Лівану, Великої Британії та Білорусі.
Залучення інвестицій і талантів
Віза цифрового кочівника є частиною ширшої стратегії уряду щодо залучення інвестицій і талантів, метою якої є посилення позицій Кіпру як центру надання електронних послуг. Як підкреслює Міністерство, ця стратегія є міжгалузевою і вимагає взаємодії та координації між різними структурами під егідою Президента Республіки. Тому окремі міністерства/відділи не діють автономно, а в межах єдиного скоординованого плану.
У порівнянні з іншими країнами, які впровадили подібні режими, Кіпр пропонує особливо привабливу комбінацію переваг: стабільне бізнесове та правове середовище, високу якість життя, вигідне податкове регулювання та легкий доступ до європейського простору. Ці фактори, за словами міністерства, зміцнюють позицію Кіпру як конкурентоспроможного напряму для цифрових кочівників.
Понад 10 мільйонів євро на рік — внесок у економіку
Як пояснює Андреас Алексіу, співробітник Відділу трудових відносин, соціальної політики та розвитку людського капіталу КЕВЕ, цифрові кочівники стали стрімко зростаючою і дуже активною соціально-економічною групою, яка реально приносить додану вартість кіпрській економіці.
«Згідно з дослідженнями компаній Ernst & Young (Global Immigration Index, 03/2025) та Nomad List, кожен цифровий кочівник, який обирає Кіпр принаймні на три місяці, витрачає в середньому від 1 600 до 2 200 євро на місяць».
Якщо повноцінно реалізувати потенціал законодавчо закріпленої програми Digital Nomad Visa, щорічний прямий внесок у економіку може перевищити 10 мільйонів євро. Проте, зазначає Алексіу, «реальна вигода значно більша, адже ці фахівці активно користуються та інтегруються з місцевими сервісами, малим і середнім бізнесом, а також з технологічною екосистемою Кіпру».
Зокрема, найбільше виграють ринок нерухомості, сфери технологій та телекомунікацій, заклади громадського харчування, wellness-сервіси, транспорт, а також коворкінг-простори.
«Одночасно зростає попит на професійні B2B-послуги, зокрема в галузях ІТ, бухгалтерії, консалтингу й податкового планування».
Цікаво, що 74% цифрових кочівників — це фрилансери або самозайняті особи, які здатні швидко налагоджувати контакти та створювати нові ділові синергії.
Вигоди, але й виклики для Кіпру
«Тривале перебування цифрових кочівників на Кіпрі відкриває нові можливості для диверсифікації економіки країни. КЕВЕ вважає, що їхня присутність може перетворити Кіпр на осередок інновацій, творчості та технологій, за умови впровадження попереджувальних заходів і стратегічних змін», — наголошує Андреас Алексіу.
Утім, зростання попиту на житло, транспорт, медичні та освітні послуги створює значний тиск на інфраструктуру та ціни.
«Наприклад, у Лімасолі та Пафосі, де зосереджено найбільше цифрових фахівців, орендна плата зросла на 18–22% за останні два роки.
КЕВЕ наполягає на терміновій потребі посилити як цифрову, так і фізичну інфраструктуру, включаючи громадський транспорт, систему охорони здоров’я й коворкінг-простори».
У звіті Ernst & Young (2025) також наголошено на потребі в міжнародних угодах про уникнення подвійного оподаткування, а також на адаптації законодавства до нових трудових моделей.
Часто правова невизначеність щодо перебування, податкового статусу та соціального страхування стає суттєвою перешкодою для релокації на Кіпр.
Водночас, держава має захистити вразливі місцеві групи населення (наприклад, молоді пари чи студентів) від стрімкого зростання вартості життя.
У чому Кіпр втрачає позиції
Хоча Кіпр посідає третє місце в Європі серед міст, які сприяють віддаленій роботі (згідно з міжнародними базами даних), маючи надшвидку цифрову інфраструктуру, відносно низьку вартість життя порівняно з західноєвропейськими столицями, високий рівень особистої безпеки та сприятливий клімат, країна відстає в кількох критично важливих сферах.
«У порівнянні з напрямками, як-от Португалія, Хорватія чи Естонія, Кіпр поступається в цифровізації державних послуг, швидкості надання дозволів та просуванні себе як напрямку для цифрових професіоналів», — пояснює Андреас Алексіу. Він додає, що річне обмеження у 500 віз для цифрових кочівників є надто вузьким, а також відсутні цільові інфраструктури для сімей таких працівників, зокрема міжнародні школи та дитячі садки.
«Європалати у своїх ініціативах 2024 року запропонували створити єдину нормативну базу для цифрових кочівників на рівні ЄС, щоб посилити взаємодію між країнами-членами та запобігти “податковому туризму”. Кіпру слід визначити своє місце в цій новій архітектурі за допомогою конкурентних та інституційних інструментів».
Потреба в ребрендингу
«Необхідність репозиціонування Кіпру як місця для віддаленої роботи є сьогодні беззаперечною», — наголошує Алексіу.
«КЕВЕ вважає, що країна має сформувати чітку та цілеспрямовану стратегічну ідентичність, яка показувала б Кіпр не лише як туристичний напрямок, а як європейський острів інновацій та креативності».
Серед перших кроків цієї трансформації:
- перегляд і розширення нормативно-правової бази для цифрових кочівників (зокрема, збільшення квот і спрощення процедур);
- створення “Digital Nomad Zones” у вибраних регіонах з пропозиціями житла й сервісів;
- посилення інфраструктури спільного користування.
Також, як вважає експерт, необхідно створити цифровий портал “Work From Cyprus” — з інформацією, мотивацією, порадами та підтримкою для тих, хто хоче переїхати й інтегруватися.
Завершальна частина стратегії — міжнародна кампанія з репозиціонування, орієнтована на ключові ринки, у співпраці з Invest Cyprus (національне агентство з інвестицій), КЕВЕ, технологічною спільнотою та приватним сектором.
Лише завдяки такій стратегії Кіпр зможе перейти від пасивного прийняття тенденції віддаленої роботи до активного лідерства в цифровій трансформації своєї економіки, — підсумовує Алексіу.
Джерело Еconomy Тoday
Теги: Digital Nomad Visa