Турецька гібридна війна проти Кіпру
Україна вже понад десять років тримає оборону на передовій гібридної війни, де зброєю стають не лише ракети й танки, а й удосконалені роками російською владою інформаційні атаки. Досвід нашої держави переконливо довів: протистояти таким загрозам можливо лише завдяки поінформованості громадян, розвитку медіаграмотності та тісній співпраці з союзниками.
Сьогодні з тим самим викликом стикається Кіпр. Турецькі гібридні атаки напряму повторюють російські методи — фабрикація фейків, використання ботів і фейкових акаунтів, використання соціальних мереж і маніпулятивних наративів для підриву довіри до уряду, створення негативного образу європейських держав, які розглядаються як «ворожі», та поширення страху. Паралелі очевидні: як росія в Україні, так і Туреччина на Кіпрі намагається переписати реальність, поширювати недовіру й просувати власні імперські плани, використовуючи сучасні технології та дезінформацію як інструмент політичного тиску.
Видання Рhilenews зібрало низку турецьких фейків, з якими Кіпр стикається на інформаційному полі.
Як свідчить оприлюднена інформація, Туреччина активно використовує фейкові акаунти для поширення прихованої пропаганди в соціальних мережах, насамперед у TikTok та Instagram. Йдеться про відео та аудіо, що виглядають цілком справжніми, хоча насправді створені за допомогою штучного інтелекту. У таких матеріалах людина нібито говорить чи робить певні речі, яких у реальному житті ніколи не відбувалося. Це нова форма політичної пропаганди, яку складно викрити як вигадку. Її мета — поширювати дезінформацію на користь інтересів окупаційної влади.
По-перше, у випадку Кіпру зусилля Анкари спрямовані на підрив авторитету Республіки та створення образу держави, яка нібито повністю залежить від США, Франції чи Ізраїлю. Такі меседжі просуваються через окремі внутрішні політичні сили та активно поширюються у суспільстві через кіпрське питання, що постійно обростає оманливими наративами. Це призводить до послаблення держави та знецінення її ролі.
По-друге, неправдиві твердження Туреччини мають на меті вплинути на зовнішні контакти Кіпру. Зокрема, створюється уявлення про те, що Республіка Кіпр нібито перебуває у підпорядкуванні Ізраїлю, що використовується для розпалювання напруженості у відносинах з арабським світом. Недарма ці відео адресовані саме мусульманській аудиторії.
По-третє, на тлі подій у Газі активно використовуються діпфейки з ізраїльтянами. У таких роликах їх показують, наприклад, у Ларнаці чи біля будівель, що належать греко-кіпріотам, де вони нібито заявляють про «колонізацію» Кіпру «за Божою волею». В одному з відео звучить навіть фраза: «якщо я не вкраду це майно, це зробить хтось інший». Ізраїльтян змальовують як фанатиків, що поширюють мову ненависті. Такі образи виглядають настільки реалістично, що глядач легко може повірити у їхню справжність.
По-четверте, у мережі з’являються й відео, присвячені безпосередньо кіпрській проблемі. У них турецька політика «двох держав» подається як нібито неминуча «реальність». Наприклад, один із роликів демонструє черги автомобілів на блокпосту Агіос Дометіос на тлі прапорів невизнаного утворення. У кадрі ніхто не говорить — лише показується картина «страждань», які начебто спричиняють греки-кіпріоти.
По-п’яте, пропаганда стосується і виключної економічної зони Кіпру. У сумнів ставиться суверенітет Республіки, поширюються погрози щодо енергетичних досліджень, що підкріплюється присутністю турецьких військових кораблів у регіоні.
По-шосте, у хід ідуть навіть заяви лідерів близькосхідних угруповань. Зокрема, очільник «Хезболли» Хасан Насралла у вересні 2024 року пригрозив Кіпру атаками, «якщо він надасть бази Ізраїлю». Ця заява, яку згодом поширювали у вигляді достовірної, стала прямим наслідком турецьких маніпуляцій. Хоча президент Христодулідес одразу наголосив, що Республіка Кіпр не бере участі у військових конфліктах і «не є частиною проблеми», погроза спричинила негативний імідж країни на міжнародній арені.
Аналіз акаунтів доводить, що управління цією мережею здійснюється централізовано з Туреччини. Серед користувачів є як турки, так і турки-кіпріоти з окупованих територій та Європи. Деякі з них безпосередньо пов’язані з узурпацією греко-кіпрської власності. Наприклад, підприємці з окупованого Трикомо, які займаються забудовою чужих земель, водночас виступають і продюсерами таких відео.
Акцент на соціальних мережах пояснюється простотою й швидкістю поширення неправдивих меседжів. Традиційні ЗМІ мають бар’єри та правила, тоді як TikTok і Instagram дозволяють масово тиражувати будь-які матеріали без обмежень.
Сучасна гібридна війна передбачає використання передових технологій, що потребують великих ресурсів і фахових користувачів. Висока вартість таких операцій робить їх сферою діяльності насамперед потужних держав, хоча й менші країни здатні долучатися до таких практик.
Окремим інструментом Анкари є міграційна тема. Туреччина використовує біженців із Сирії як засіб тиску на Європу, погрожуючи «відкрити ворота» та заповнити континент людьми, що рятуються від війни. Так формуються асоціації, ніби турецька загроза може підірвати безпеку й соціальну згуртованість країн ЄС. Ту ж тактику Анкара застосовувала й проти Греції та Кіпру, організовуючи потоки нелегальних мігрантів через окуповані території чи морем.
Характерним прикладом інформаційної атаки стала й історія після початку війни в Україні, коли поширили чутку, ніби президент Володимир Зеленський володіє готелем на окупованому Кіпрі. Ця «новина» подавалася як факт і спершу виглядала російською вигадкою, проте цілком ймовірно, що вона була результатом роботи турецького пропагандистського механізму.
Термін «гібридна війна» з’явився на початку 2000-х і позначає нову форму протистояння, що поєднує традиційні та нетрадиційні методи. Її інструментами є кібератаки, тероризм, партизанські дії, психологічні операції та дезінформація. Діпфейки, створені штучним інтелектом, стали одним із найнебезпечніших інструментів, адже ця технологія відтворює рухи, голос і навіть емоції людини настільки реалістично, що відрізнити справжнє від вигаданого практично неможливо. Методи перевірки лише розробляються й перебувають на ранньому етапі.
Рhilenews
росія в Україні й Туреччина на Кіпрі діють за однаковою схемою гібридної війни. Підсилюють емоційно внутрішню проблемуїї й перетворюють на «загрозу національного масштабу». У результаті люди обговорюють не шляхи вирішення, а піддаються страху, гублять раціональний голос.
Уроки України є надзвичайно важливим для Кіпру. Ми переконалися, що простий фактчекінг не рятує, якщо людина не розуміє механізму маніпуляції. Потрібно навчитись розпізнавати, коли інформацію подають у вигляді емоційного удару, коли за «анонімним джерелом» стоїть чужа держава, коли новину подають не для інформування.
Так само, як Україна з 2014 року тримає оборону на інформаційному фронті, Кіпр сьогодні вимушений навчитися протистояти турецьким маніпуляціям. У цій боротьбі потрібна технічна протидія, міжнародна солідарність та відповідальність кожного громадянина.
У світі, де реальність дедалі частіше підміняють діпфейками й фейками, справжня оборона починається з критичного мислення.