Кінець тимчасового захисту для українців. Що далі?
Стаття підготовлена аналітичним департаментом компанії PRAICOMM на основі офіційних документів Європейської комісії, досліджень Фіскальної ради Кіпру, аналізу політичного ландшафту острову та експертних оцінок міграційних процесів. Інформація актуальна станом на вересень 2025 року.
Свіжі дані Євростату від 10 вересня підтвердили: кількість українців під тимчасовим захистом у ЄС продовжує зростати. За липень 2025 року їхня кількість збільшилася на 28,695 осіб і досягла 4,34 мільйона. Але 4 березня 2027 року ця найдовша в історії Європейського Союзу програма тимчасового захисту завершиться. Те, що почалося як термінова реакція на російське вторгнення в Україну, досягне своєї межі. Для понад 24 тисяч українців на Кіпрі це означає необхідність кардинально переосмислити своє майбутнє на острові.
За даними Євростату на липень 2025 року, Кіпр розмістив 24,280 українців під тимчасовим захистом — це понад 24 особи на кожну тисячу громадян острова, шосте відносне місце серед усіх держав ЄС. За цей час українці стали частиною кіпрської економіки: 80% є податковими резидентами країни, 44% працюють на постійній основі, а 12% ведуть власний бізнес.
Проте саме ця інтеграція створює нову дилему. Що робити з людьми, які вже не є біженцями в класичному розумінні, але й не мають альтернативного правового статусу? Діти, які пішли в кіпрські школи першокласниками, незабаром закінчуватимуть початкову школу. Підприємці встигли обрости місцевими клієнтами та партнерами.
4 березня 2027 року — це момент істини, коли доведеться дати відповіді на питання, які накопичувалися протягом років війни.
Рекомендації Єврокомісії: чотири стовпи нової стратегії
У червні 2025 року Європейська комісія представила документ COM(2025)651 — перший системний план завершення найбільшої програми біженців в історії ЄС. Брюссель структурує рекомендації навколо чотирьох ключових напрямів.
Перший стовп — “omnibus дозволи”. Комісія пропонує універсальні національні дозволи на проживання для всіх бенефіціарів тимчасового захисту, незалежно від індивідуальних обставин. “Багато переміщених осіб кілька років перебувають у ЄС та інтегрувалися в приймаючі суспільства”, — зазначає документ. Це альтернатива складним процедурам індивідуального оформлення робочих, навчальних чи сімейних дозволів.
Другий стовп — підготовка до повернення. Брюссель пропонує два революційні інструменти: “розвідувальні візити до України на власні кошти” та програми добровільного повернення. Візити дозволять “перевірити стан майна, оцінити масштаби руйнувань у населених пунктах”. Програми повернення мають забезпечити “сталу, поступову та впорядковану репатріацію” з урахуванням можливостей України.
Третій стовп — інформаційне забезпечення через “Центри єдності” (Unity Hubs). Ці багатофункціональні центри працюватимуть як для інтеграції у приймаючих суспільствах, так і для підготовки повернення додому. Ідея походить від української ініціативи — Міністерство національної єдності запропонувало створити такі хаби для підтримки зв’язку з діаспорою.
Четвертий стовп — координація між державами-членами та українською владою через існуючі структури, включаючи Платформу солідарності.
Фінансування. Навесні 2025 року оголошено про виділення 3 мільярдів євро до кінця 2027 року для підтримки країн, що приймають українців. Додатково держави можуть використовувати кошти Фонду притулку, міграції та інтеграції (AMIF).
Гнучкість термінів. Програми добровільного повернення діятимуть до одного року після завершення тимчасового захисту з можливістю продовження. Для вразливих категорій (хворі, сім’ї з дітьми-школярами) передбачені особливі умови продовження перебування.
Рекомендації Комісії — це дорожня карта, а не обов’язкові вказівки. Кожна держава-член матиме власний підхід до імплементації, але для українців ці рекомендації створюють рамку можливостей, яких не було би за відсутності централізованого європейського підходу.
Позиція влади Кіпру: між європейською солідарністю та національними інтересами
Президент Нікос Христодулідес, що прийшов до влади у лютому 2023 року, керує коаліцією центристських партій (DIKO, EDEK, DIPA) в умовах, коли питання українських біженців перейшло від екстреного реагування до довгострокового планування. Його підхід характеризується прагматизмом та європейською орієнтацією.
Урядова позиція. Заступник міністра соціального забезпечення Марілена Євангелу у травні 2023 року сформулювала офіційну лінію: “Кіпр продовжує стояти поруч з українцями, надаючи всі можливі сприяння їхній інтеграції”. Уряд позиціонує себе як активного учасника інтеграції, організовуючи ярмарки вакансій та інформаційні дні.
Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Костантіноса Іоанну демонструє технократичний підхід. Враховуючи його досвід, він швидше схвалить системне рішення на зразок omnibus дозволів, ніж хаотичний розгляд справ індивідуально. Міністерство фінансів, що відстежує витрати 40-50 мільйонів євро на підтримку українців, підтримає заходи, які залучають кошти ЄС або зменшують довгострокову залежність.
Парламентський консенсус. DISY, найбільша опозиційна партія, традиційно проєвропейська та підтримала початкову активацію тимчасового захисту. Багато заходів допомоги розпочалися за їхнього уряду. DISY підтримає координований європейський підхід, але може критикувати ефективність та витрати, вимагаючи самодостатності людей.
AKEL, ліва опозиція, має проукраїнську позицію та критикувала недостатню підтримку ЄС. Генеральний секретар Стефанос Стефану відзначив, що Кіпр витратив 50 мільйонів євро, отримавши лише 6,7 мільйона від ЄС. AKEL виступить за omnibus дозволи як гуманні та необхідні, можливо вимагаючи довгострокових рішень.
Бізнес-підтримка. Кіпрські торгово-промислові палати активно підтримують українців. Фіскальна рада показала: українці сприяли зростанню ІТ-сектору, 80% є податковими резидентами. Бізнес-лобі тихо підтримуватиме рекомендації Комісії, оскільки втрата кваліфікованих працівників загрожує економічному зростанню.
Загалом політичний ландшафт створює сприятливе середовище для перехідних заходів — не через ентузіазм, а через збіг інтересів та відсутність серйозної опозиції цьому питанню.
Чотири сценарії розвитку подій: від хаосу до стратегічної переваги
Аналіз політичних та економічних реалій дозволяє окреслити чотири основні шляхи розвитку ситуації після 4 березня 2027 року. Кожен має різну ймовірність та кардинально відмінні наслідки для українців на Кіпрі.
Сценарій 1: “Адміністративний хаос” (Ймовірність: 15%)
Суть: Кіпр не вдається до спеціальних заходів, покладаючись виключно на існуючі міграційні процедури.
Розвиток подій: Кінець 2026 року — масові листи українцям з нагадуванням про закінчення статусу. Січень-лютий 2027 — хаотичні заявки на дозволи на роботу. CRMD не може обробити тисячі заявок за два місяці. 4 березня 2027 — формальне завершення тимчасового захисту, тисячі людей опиняються без законного статусу.
Наслідки: Лише 30-40% зможуть отримати новий дозвіл до середини 2027 року. Тисячі подадуть заявки на притулок як останній засіб. Роботодавці не зможуть легально працевлаштовувати людей. Дехто втратить правовий статус.
Чому малоймовірно: Політичний аналіз показує готовність діяти, ЄС надає дорожню карту та фінансування. Лише серйозна прокрастинація може призвести до цього сценарію.
Сценарій 2: “Проактивна інтеграція” (Ймовірність: 40%)
Суть: Кіпр повністю імплементує рекомендації COM(2025)651, створивши національний omnibus дозвіл та всі рекомендовані програми.
Розвиток подій: Кінець 2025 — міжвідомча робоча група з переходу. Q4 2025 — законопроект до парламенту про спеціальний перехідний статус. Початок 2026 — запуск Unity Hub у Нікосії. Середина 2026 — розвідувальні візити до України. Січень 2027 — обробка omnibus дозволів до закінчення тимчасового захисту.
Ключові елементи: Закон “Про перехід переміщених українських громадян до альтернативного статусу проживання, 2026”. Право для всіх з тимчасовим захистом ≥1 рік. Тривалість — 2 роки (березень 2027-2029), поновлюваний. Час під тимчасовим захистом зараховується до довгострокового проживання.
Наслідки: 90%+ українців безперешкодно переходять на новий статус. Заявки на притулок — майже нуль. Безперервність зайнятості ≥95%. Збереження позитивного громадського ставлення.
Чому найімовірніше: Відповідає політичним інтересам уряду, має підтримку бізнесу, узгоджується з рекомендаціями ЄС та має фінансування.
Сценарій 3: “Стратегічне утримання” (Ймовірність: 20%)
Суть: Кіпр не лише втілює рекомендації ЄС, а й використовує ситуацію для отримання стратегічних переваг — економічних та геополітичних.
Розвиток подій: Всі елементи проактивного сценарію плюс: 2025 — “План утримання українських талантів та інвестицій” з бізнес-асоціаціями. Прискорений шлях до довгострокового проживання для кваліфікованих осіб. 2027 — Unity Hub еволюціонує в двосторонній бізнес-хаб. Створення підрозділу “Партнерства з реконструкції України” в Invest Cyprus.
Додаткові інструменти: Безкоштовні мовні курси, професійна перепідготовка, програми наставництва між українським та кіпрським бізнесом. Автоматичне переведення omnibus дозволів у право на довгостроковий статус після одного року.
Кількісні цілі: Утримання 70-80% українців довгостроково замість втрати 50%. Кіпр як інвестиційний шлюз для реконструкції України. Отримання частки від реконструкційних коштів (навіть <1% від сотень мільярдів євро буде значною кількістю для невеликого Кіпру).
Чому помірна ймовірність: Потребує додаткового бачення та ініціативи. Кіпр показував стратегічний опортунізм історично, але все залежить від того, чи побачать політики це як поточну можливість.
Сценарій 4: “Масове повернення” (Ймовірність: 25%)
Суть: Війна в Україні закінчується раніше 2027 року, роблячи Україну безпечною для масового повернення. ЄС деактивує тимчасовий захист достроково.
Припущення: Мирна угода у кінці 2025 або в 2026 році. До початку 2026 року регіони України стабільні, український уряд активно закликає діаспору повернутися з відповідними стимулами.
Розвиток подій: Кінець 2025 — ознаки неминучого миру, ЄС сигналізує про можливе завершення TP після березня 2026. Початок 2026 — багато українців приймають рішення повернутися. Березень 2026 — TP закінчується достроково. До цієї дати частина вже виїхала.
Масштаб: 60-70% від кількості охочих вирішують повернутися протягом року після закінчення війни. До кінця 2026 року — 80-90% від тих хто бажав покинули Кіпр. Залишаються найбільш інтегровані.
Виклики: Логістика великомасштабної репатріації. Економічний удар — раптова втрата ~20 тисяч резидентів може скоротити ВВП на 1-2% за 2026 рік. Соціальний вплив на школи та громади, що інтегрували українців.
Чому помітна ймовірність: Геополітичні події непередбачувані. Навіть якщо війна закінчиться у 2025-2026 роках, не всі поспішатимуть назад, але значна частина, ймовірно, повернеться протягом 1-2 років.
Фактори, що впливають на реалізацію
Зовнішні: Хід війни в Україні, політика ЄС, координація між державами-членами.
Внутрішні: Парламентські вибори травень 2026, адміністративна спроможність CRMD, економічний стан Кіпру.
Українська спільнота: 30% мають низький намір залишитися, вищі доходи корелюють з більшою ймовірністю повернення, освітні потреби дітей утримують сім’ї.
Ці сценарії не взаємовиключні — Кіпр може почати з проактивних заходів, а потім адаптуватися, якщо обставини зміняться.
Практичні рекомендації для українців: підготовка до 2027 року
До кінця 2025 року
Створіть документальну базу інтеграції. Збирайте докази внеску в кіпрське суспільство: трудові договори, податкові декларації, довідки про навчання дітей у місцевих школах. Документуйте безперервність проживання та економічної діяльності — ці документи стануть критичними при подачі заявок на новий статус.
Почніть вивчати грецьку мову. Базовий рівень A2 може стати вимогою для довгострокового проживання. Безкоштовні курси доступні через муніципалітети та громадські організації.
Відстежуйте законодавчі ініціативи. Законопроект про omnibus дозволи може очікуватись до кінця 2025 року — ваш голос може вплинути на умови.
Протягом 2026 року
Оцініть всі варіанти правового статусу. Не покладайтеся виключно на omnibus дозволи. Вивчіть робочі дозволи через роботодавця, інвестиційні програми, сімейне возз’єднання, студентські візи.
Розгляньте інвестування. Купівля житла може забезпечити стабільність та стати основою для інвестиційного дозволу. Для підприємців — розширення бізнесу або створення кіпрської юридичної особи.
Активізуйте участь у громадських організаціях. Членство в професійних асоціаціях, участь у батьківських комітетах демонструє інтеграцію та створює мережу підтримки.
Перед 2027 роком
Розробіть план для кожного сценарію. За проактивного — готуйтеся до швидкої подачі заявки. За стресового — майте план переїзду в Україну. За базового — запасні варіанти включно з заявками на притулок.
Зберігайте гнучкість. Не приймайте безповоротних рішень до кінця 2026 року. Світ змінюється швидко — те, що здається оптимальним сьогодні, може виявитися помилкою завтра.
Замість висновків – навігація в невизначеності
4 березня 2027 року стане поворотним моментом не лише для 24 тисяч українців на Кіпрі, але й для самого острова. Аналіз політичних, економічних та соціальних факторів вказує на проактивну інтеграцію як найімовірніший шлях (40% ймовірність).
Широкий політичний консенсус, економічні вигоди від українців (80% податкових резидентів, 44% працюють повний час), європейські рекомендації та фінансування створюють сприятливе середовище для створення omnibus дозволів та упорядкованого переходу.
Ключові дати відстеження: кінець 2025 — очікуваний законопроект про перехідний статус; травень 2026 — парламентські вибори на Кіпрі; початок 2027 — старт обробки нових дозволів.
Українці на Кіпрі не є пасивними об’єктами політичних рішень — вони активні учасники процесу. Дослідження Фіскальної ради у цьому році показало: ми економічно активна, освічена та інтегрована спільнота, яка може впливати на формування політики через організовані вимоги.
Завершення тимчасового захисту може стати початком нової, сталішої фази українсько-кіпрських відносин. Успіх залежатиме від зусиль як місцевої влади, так і самої української спільноти.
А час для цієї роботи — вже зараз.
*Посилання на повне дослідження: https://praicomm.eu/projects
Автор статті: Олександр Селін, СЕО компанії PRAICOMM
Теги: тимчасовий захист