Як вулиця Ерму стала подіумом історії

Вулиця Ерму в Нікосії на один вечір перетворилася на живий музей моди. Просто неба, серед старих фасадів, запаху кави й світла ліхтарів, з’явився подіум довжиною сорок метрів — сцена, де ожила історія Кіпру. Саме тут відбувся показ Here Come the Cypriots, організований Фондом CVAR – Severis Foundation за підтримки BE OPEN.

Це не був звичайний показ мод. На подіум вийшли не професійні моделі, а звичайні люди — греки-кіпріоти, турко-кіпріоти, іноземці, діти й дорослі, які через костюми розповідали історію острова. Від османського періоду до сучасності, від простого сільського одягу до світських суконь — у кожному образі оживала епоха, а мода ставала мовою єдності.

Серед учасниць, які вийшли на подіум, були й українки. Їхні історії — це про допитливість, красу, внутрішню силу й те, як легко мода здатна поєднати культури.

«Мода — це спосіб оживити історію» — Оксана

Для Оксани все почалося з посту в соцмережах.
«Побачила публікацію й одразу захотіла взяти участь, але відкладала — субота, Пласт, справи. А потім подружка Ірина каже: “Ми з донькою вже приміряли костюми!” — і я зрозуміла, що час і мені долучитися».

У музеї Оксану з донькою Софією зустріла координаторка проєкту, пані Ріта.

«У неї, здається, є особливий дар відчувати людей. Ми могли самі вибирати вбрання, але вона одразу знала, що кому пасує. Я обрала сукню 1940-х, а моя донька Софійка — сучасне творіння студентів Montanio.

Я потрапили в епоху — 1940-вих. Відчувалось що це дуже елегантний, стриманий, сильний одяг. Коли вдягаєш сукню минулої епохи, переносишся в час і проживаєш його», — каже Оксана.

«Проєкт Here Come the Cypriots — надзвичайно теплий і натхненний. Він об’єднав різні культури і показав, що історія живе в кожному з нас. Ми хотіли, щоб українська громада теж була частиною цієї культурної мозаїки, адже нас об’єднує любов до краси, стилю та традицій», — додає вона.

«Костюм обрав мене» — історія Стасі

«Спочатку я побачила інформацію про подію в українському чаті, — розповідає Стася. — Мені було дуже цікаво дізнатися більше про історію та культуру Кіпру. Так я вирішила взяти участь. А коли прийшла до музею, щоб обрати образ, це було наче магія. Не я обирала костюм — він обрав мене».

Стасі випала нагода представити нижню білизну 1880 року.

«Вишивка, матеріал, сам вигляд — усе було неймовірно красивим. Мене захопило, як дбайливо це все збережено. А момент на подіумі — світло, музика, історичні костюми, люди навколо — це щось особливе. Я щаслива, що взяла участь у такій креативній і змістовній події. Особлива подяка пані Ріті за те, що зібрала нас у цьому чарівному просторі CVAR і показала світові», — ділиться учасниця.

«Нас ніби перенесли в інший час» — Іра

«Ми з донькою прийшли у призначений день, і команда CVAR одразу підбирала кожній учасниці костюм — з огляду на зріст, обличчя, пропорції. Так мені дісталася європейська сукня 1940-х. Костюм складався з сукні, головного убору, пояса й сумки. Усе в чудовому стані, справжня історична цінність. У доньки Лесі був образ у стилі Givenchy — вишукані рукавички, пояс, шовкова хустина “Бабета”.»

«Подія була дуже емоційною. Ми бачили костюми різних епох — від стародавніх до сучасних, від святкових до робітничих. Були представлені професії: продавці солодощів, торговці, навіть ті, хто колись ходив із лотереями. Кожен вихід супроводжувався музикою своєї епохи. Ми відчували підтримку залу — глядачі аплодували, фотографували, раділи. І це було неймовірно, бо на подіумі стояли не моделі, а звичайні люди — діти, батьки, бабусі, дідусі. Ця подія об’єднала всіх», — каже Іра.

«Ми з донькою Лесею дуже любимо музеї, тому з радістю погодилися взяти участь. Єдиною труднощем стало взуття — більшість історичних пар мала розмір 35–36! Але це нас не зупинило: головним було не взуття, а історія, яку ми несли».

«Мода як культурна мова» — Юля

«Here Come the Cypriots — це більше, ніж показ мод. Це культурна подорож, яка оживила історію Кіпру через стиль, виставу і вуличне оповідання», — говорить Юля.

Вона представляла сучасний образ, створений студентами Frederick University у 2025 році.

«Моя сукня — сучасна інтерпретація кіпрських традицій. Молоді дизайнери взяли культурні мотиви минулого і показали, як вони можуть виглядати сьогодні. Це було справді красиво — коли минуле і сучасність зустрічаються в одному кроці подіуму».

Цьогорічний показ Here Come the Cypriots став символом того, як мистецтво, історія та цікавість можуть поєднати громади. На подіумі поруч ішли греки-кіпріоти, турко-кіпріоти, українці, британці, вірмени, — усі, хто сьогодні творить спільне культурне обличчя острова.

У світлі вечірніх ліхтарів вулиця Ерму перетворилася на місце, де історія Кіпру дихала через тканини, кольори й усмішки людей. І серед них — українські жінки, які внесли у цю подію свою теплоту, щирість і глибоке відчуття культури, що здатна єднати.


Залишити коментар