Кіпрський ринок таксі на межі системних змін

Новини

Два масштабні дослідження, проведені незалежно одне від одного — аналітичний звіт Deloitte Cyprus та опитування Університету Фредеріка на замовлення Ліцензійного органу Кіпру — вперше за останні десятиліття дали цілісну картину стану кіпрського ринку таксі. Їхні висновки збігаються: галузь функціонує за застарілими принципами, не здатна гнучко реагувати на зростаючий попит і потребує структурних реформ.

Сектор, що не встигає за змінами

На Кіпрі показник володіння приватними автомобілями — один із найвищих у Європі. Обмежені можливості громадського транспорту призводять до перевантаження доріг і формують попит на альтернативні способи пересування, серед яких таксі займає ключову нішу. Проте система, що мала б бути гнучкою, не справляється з навантаженням.

За даними Deloitte, між 2022 і 2024 роками кількість поїздок на таксі зросла майже на 19 % — із 1,9 млн до 2,3 млн. Та водночас кількість чинних ліцензій залишилася незмінною — 1 893, що становить у середньому 1,9 таксі на тисячу мешканців. Для порівняння: у Мальті цей показник сягає 5, в Ірландії — понад 8.

Зростання населення, розширення міграційного і туристичного потоку створює дедалі більший тиск на сектор. Deloitte прогнозує, що до 2030 року кількість поїздок перевищить 2,6 млн на рік, і щоб задовольнити попит, знадобиться щонайменше ще 300 нових ліцензій.

Наукова група Університету Фредеріка провела повний аудит ринку, опитавши водіїв, представників компаній, готелів, туристичних операторів і пасажирів. Результати засвідчили структурні дисбаланси: нерівномірність розподілу ліцензій між містами, слабку цифрову інфраструктуру, обмежену прозорість і майже повну відсутність інтеграції з іншими видами транспорту.

Більшість респондентів відзначили відсутність доступних технічних засобів для виклику таксі онлайн, низький рівень електронного моніторингу та тривалі очікування у години пік. У Фамагусті, наприклад, показник забезпеченості таксі становить лише 1,3 на 1000 мешканців, тоді як у Нікосії — 4,6.

Нелегальний ринок і бар’єри для нових гравців

Deloitte визначає головні проблеми галузі як обмежений доступ до ринку, високу вартість ліцензій і тіньову конкуренцію.
Понад 40 % водіїв працюють, орендуючи ліцензію у її власника; ще близько 39 % купили дозвіл на вторинному ринку. Це породжує неформальні схеми, підвищує витрати і знижує якість послуг.

«Тіньовий ринок» — нелегальні перевезення без ліцензії — оцінюється у сотні тисяч поїздок щороку. За розрахунками аналітиків, якщо бодай половину таких перевізників легалізувати, до офіційного ринку можна було б додати понад 2 млн легальних поїздок на рік.

Висока вартість роботи — низька привабливість професії

Типовий кіпрський водій таксі працює 10–12 годин на день, шість–сім днів на тиждень. Щорічні витрати включають оренду ліцензії (до 18 000 євро), паливо (2 800–3 200 євро), страхування, техобслуговування та комісії платформ, які можуть становити до 15 % з кожної поїздки.
Такі умови роблять професію дедалі менш привабливою, а виснаженість водіїв — хронічною проблемою безпеки.

Енергетичний профіль і екологічний вимір

Станом на 2025 рік близько 90 % парку таксі на острові працюють на дизелі або бензині. Частка гібридних і електричних авто зростає, але все ще залишається мінімальною — близько 1,6 %.
Обидва дослідження наголошують: без державних стимулів і розширення мережі зарядних станцій перехід до «зеленого» транспорту залишиться декларативним.

Моделювання майбутнього

Deloitte розробила кілька сценаріїв до 2030 року:

• Сценарій зростання попиту: з огляду на приріст туризму на 20 % і населення на 3,7 %, необхідно видати додатково не менше 310 ліцензій.
• Сценарій скорочення “порожніх” рейсів (deadheading): оптимізація маршрутів і використання технологій може додати до 400 тис. поїздок без збільшення кількості машин.
• Сценарій легалізації тіньового ринку: якщо 50 % нелегальних перевізників інтегрувати у систему, знадобиться понад 1 600 нових ліцензій, але це забезпечить ринку до 2,25 млн додаткових легальних поїздок.

Університет Фредеріка сформулював низку конкретних кроків, які корелюють із рекомендаціями Deloitte:

  • поступове відкриття ринку і новий порядок видачі ліцензій;

  • перегляд регуляторної бази, зокрема механізмів контролю та ціноутворення;

  • впровадження цифрових платформ для виклику, моніторингу і зворотного зв’язку;

  • інтеграція таксі з громадським транспортом — наприклад, через спільні пункти пересадки;

  • перехід до гібридного чи електричного автопарку;

  • розробка моделі мобільності, орієнтованої на користувача, з акцентом на доступність для людей з інвалідністю та прозорість тарифів.

Обидві роботи — Deloitte і Frederick University — підкреслюють: настав момент діяти. Реформа системи таксі — не лише економічне, а й соціальне питання, що стосується щоденного життя тисяч мешканців та туристів.
Без модернізації Кіпр ризикує залишитися на узбіччі європейських стандартів мобільності, тоді як перехід до сучасної, технологічної та екологічної моделі міг би стати прикладом для інших острівних держав.

Матеріал підготовлено на основі досліджень: «Demand and Supply of Ride-Hailing Services in Cyprus» (Deloitte Cyprus, 2025) та «Επιστημονική μελέτη και καταγραφή της υφιστάμενης κατάστασης της λειτουργίας των ταξί στη Κύπρο» (Frederick University & Licensing Authority, 2025).

Залишити коментар