Візит президента Республіки Кіпр Нікоса Христодулідіса до України
Учора до Києва прибув Президент Республіки Кіпр Нікос Христодулідіс — це перший за десять років офіційний візит глави кіпрської держави до України. Він приїхав у момент, коли до початку головування Кіпру в Раді ЄС залишилося 26 днів, із уже сформованим меседжем: Київ залишатиметься в центрі європейського порядку денного, а Кіпр готовий виступити одним із адвокатів українського вступу до ЄС.
Володимир Зеленський та Нікос Христодулідіс поклали вінки біля монументу «Стіна героїв» у Києві та вшанували загиблих захисників України. Після церемонії кортеж вирушив до Маріїнського палацу, де відбулася офіційна зустріч.
У Президентському палаці відбулася розмова тет-а-тет двох лідерів, а далі — розширені переговори делегацій. У складі української сторони був присутній Посол України в Республіці Кіпр Сергій Ніжинський. Кіпрську делегацію представляли речник уряду Константінос Летимбіотіс, заступниця міністра у справах Європейського Союзу Марілена Рауна та Посол Республіки Кіпр в Україні Міхаліс Фірілас.
Обговорювали ситуацію на фронті й усередині країни, пріоритети Києва, майбутнє кіпрського головування в Раді ЄС, кіпрське питання, санкційну політику та використання заморожених російських активів.
Після зустрічі президенти вийшли до преси.
Володимир Зеленський у своїй заяві окреслив ключовий політичний акцент:
«Ми сподіваємося, що наступні місяці принесуть подальший прогрес на нашому шляху до ЄС. Головування Кіпру може виявитися історичним для відкриття розділів про вступ та інших важливих рішень».
Зеленський нагадав, що ЄС готує новий пакет обмежень:
«Лідери ЄС готують новий пакет санкцій. Ми хочемо, щоб він був ефективним, посилюючи тиск на російський енергетичний сектор і кожне джерело доходів, яке дозволяє москві продовжувати війну».
Президент України подякував Кіпру за виконання санкцій і особливо відзначив співпрацю у боротьбі з російським «тіньовим флотом» та схемами обходу обмежень:
«Ми розраховуємо на підтримку Кіпру спільних європейських рішень щодо заморожених російських активів. Справедливо, щоб вони використовувалися для оборони та відновлення».
Зеленський також подякував Кіпру за голос на користь резолюції Генасамблеї ООН щодо викрадених українських дітей і наголосив, що гуманітарна співпраця в цьому напрямку має продовжуватися. Окремо він згадав про українських полонених — військових і цивільних, яких утримують ще з 2014 року, та потребу посилювати міжнародний тиск заради їх звільнення.
У своїй відповіді Нікос Христодулідіс пов’язав підтримку України з власним досвідом Кіпру:
«Я сьогодні відвідую Київ з почуттям почесті, але й відповідальності. Я тут не лише для того, щоб висловити солідарність та підтримку Кіпру, а й щоб особисто вшанувати приклад стійкості українського народу, який сам Президент (Зеленський) демонструє як лідер країни перед обличчям жорстокого та неспровокованого вторгнення».
Також він нагадав про 1974 рік і окупацію частини острова:
«Кіпр, який не з чуток знає, що означає вторгнення та окупація, що означають біженці, зниклі безвісти та порушення основних прав людини, стоїть поруч з Україною, на правильному боці історії, і продовжуватиме робити це послідовно, з довірою та чіткою політичною волею».
Христодулідіс окреслив і бачення майбутнього українсько-європейського напряму:
«Кожні мирні зусилля та угоди повинні ґрунтуватися на принципах Статуту ООН та на абсолютній повазі до суверенітету та територіальної цілісності України… Безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою ЄС».
Говорячи про розширення ЄС, Христодулідіс назвав його не просто політичним вибором, а геополітичною необхідністю:
«Ми повинні – і це ми зробимо під час нашого головування – просувати процес розширення ЄС, зміцнюючи, серед іншого, нашу колективну безпеку та демократичну стійкість. Зокрема, для України ми зробимо все необхідне для посилення європейської перспективи країни в порядку денному ЄС».
Кіпр, нагадав він, сам вступав до Євросоюзу 21 рік тому, під тиском невирішеного питання окупації півночі острова. Саме тому, за його словами, «досвід та переживання 1974 року… вимагають від нас бути на правильному боці історії, твердо, непохитно, інституційно та політично стояти поруч з Україною».
Президент висловив вдячність за непохитну підтримку та солідарність України в зусиллях щодо возз’єднання республіки, захисту територіальної цілісності та суверенітету Кіпру.
За зачиненими дверима обговорювали не лише політичні формули, а й конкретний план дій. Кіпрська делегація прибула до Києва з переліком із 19 пропозицій — своєрідною дорожньою картою того, як Нікосія бачить підтримку України під час свого головування в Раді ЄС. У пакеті — ідеї провести в Києві неформальну Раду міністрів закордонних справ ЄС, перенести частину засідань робочих груп Союзу в Україну, посилити увагу до теми депортованих українських дітей, а також практично задіяти заморожені російські активи в європейських банках для оборони та відбудови України.
Окремий блок переговорів стосувався санкційної політики. Київ зацікавлений у максимальному посиленні тиску на росію, насамперед на її енергетичний сектор та тіньовий флот, який допомагає обходити санкційні обмеження. Нікосія, зі свого боку, наголошувала на проблемі обходу санкцій через треті країни та згадувала про роль турецьких компаній у цих схемах.
Програма візиту не обмежилася зустріччу в президентському палаці. У другій половині дня Христодулідіс відвідав Child Rights Protection Centre у Києві — центр, який займається відновленням та підтримкою дітей, викрадених росією і повернутих із окупації.
Президент Кіпру почув розповідь родини, яка виховує вісьмох таких дітей, про викрадення та повернення до України. У своїх коментарях він назвав цю ситуацію «яскраво гуманітарним питанням», засудив практику викрадення дітей, заявив про підтримку роботи центру та пообіцяв, що Кіпр продовжить піднімати тему депортованих дітей на європейському рівні під час свого головування. На завершення візиту до центру він запросив дітей і їхніх опікунів приїхати до Кіпру на два тижні як гостей республіки.
Ще одна важлива частина маршруту президента — відвідування Софії Київської, де Нікос Христодулідіс підписав книгу почесних гостей. Відвідування собору, одного з ключових символів української державності, стало знаком поваги до історії та духовної спадщини України.
Окремо президент Кіпру зустрівся з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, який подякував за підтримку республіки, відзначив важливість кіпрської позиції у межах ЄС і наголосив на значенні міжпарламентського діалогу та контактів між суспільствами — з огляду на велику українську громаду на Кіпрі, яка існувала ще до повномасштабного вторгнення і суттєво зросла після 2022 року.
Кіпр показав, що майбутнє головування в Раді ЄС не обмежуватиметься питаннями східного Середземномор’я: український напрям проголошено одним із ключових. Нікосія намагається перетворити власний досвід 1974 року на політичний аргумент на підтримку України.
Для України цей візит підтвердження появи ще одного голосу в ЄС, який говорить про російську агресію й окупацію не в загальних формулюваннях, а з розумінням того, що означає жити з подібною реальністю десятиліттями.
Фото Офіційний сайт уряду Республіки Кіпр