Масштабна археологічна знахідка змінює уявлення про давній Кіпр
У західній частині Кіпру, поблизу сучасної Пейї, археологи зафіксували одне з наймасштабніших відкриттів останніх років: докази існування великої пізньоантичної гавані та понад 700 кілограмів фрагментів амфор, що формували інженерну основу портової інфраструктури. Про це повідомив Департамент старожитностей Республіки Кіпр після завершення польового сезону 2025 року.
Результати стали підсумком шеститижневої міждисциплінарної програми Нью-Йоркського університету, що поєднала підводні й наземні розкопки, археологічні обстеження та лабораторні дослідження. Роботи зосереджувалися в районі Агіос-Георгіос у Пейї, на місці стародавньої гавані Манікі, а також у некрополі Пейя–Мелетіс.
Дослідження показали, що портова система функціонувала у VI столітті нашої ери, в період правління візантійського імператора Юстиніан I. Археологи встановили, що амфорні черепки використовувалися не як побутові відходи, а як масивна будівельна засипка — для вирівнювання крутої прибережної скелі й створення стабільної основи для причалів та хвилерізів.
Саме ця інженерна платформа дала змогу транспортувати до узбережжя проконнеський мармур, барабани колон і капітелі, які згодом були використані під час спорудження базилік на мисі Дрепано — важливому сакральному центрі того часу.
Ключовою знахідкою стала колекція пізньоримських амфор, яку ідентифікувала та систематизувала професорка Стелла Деместіча з Кіпрського університету. Переважна більшість посудин належить до пізньоримського типу I — місцевого виробництва регіону Пафосу та Кілікії. Серед імпортів — амфори з давньої Палестини, зокрема з району Гази.
Особливу цінність мають 68 написів червоним чорнилом, збережених на фрагментах. Такі дипінти — рідкісне джерело для вивчення логістики, обліку товарів і адміністративних практик пізньої античності на Кіпрі. Дослідники наголошують: цей корпус матеріалів може суттєво змінити уявлення про роль острова в середземноморській торгівлі VI століття.
Знахідки в Пейї підтверджують: західний Кіпр у пізній античності був не периферією, а активним інфраструктурним і торговельним вузлом Візантійської імперії. Подальші публікації та лабораторні дослідження мають усі шанси істотно доповнити історію острова — від економіки до релігійних практик і щоденного життя його мешканців.