Зустріч Андрія Сибіги з громадою Кіпру

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час візиту у складі української делегації з нагоди початку головування Кіпру в Раді Європейського Союзу провів зустріч із представниками української громади Кіпру та подякував їм за активну позицію й підтримку України. Зустріч стала подією, у якій дипломатія говорила не мовою протоколу, а мовою діалогу. У залі зібралися представники бізнесу, освіти, культури, волонтерських ініціатив, духовних і громадських організацій  — спільнота, яка за роки повномасштабної війни перетворилася на голос адвокації України у місцевому суспільстві. Захід відбувся в межах постійної комунікації української громади з Послом України в Республіці Кіпр Сергієм Ніжинським за участі представників дипломатичної та консульської установ.


Міністр підкреслив, що розпочинати офіційні візити з розмови з людьми, які тримають українську присутність за кордоном щоденними діями — від волонтерства і культури до адвокації українських інтересів у країні перебування — принципова позиція. Українці за кордоном, за його словами, є частиною єдиного державного механізму, який працює на спільну мету.

Зустріч відбулася на тлі старту кіпрського головування в Раді ЄС у першому півріччі 2026 року — контексту, який у розмові звучав як практичний «коридор можливостей» для українських пріоритетів у Європі. Запрошення України до діалогу на старті цього періоду, як зазначив міністр, є маркером пріоритетів і чіткого фокусу Європи.

Сибіга говорив про війну як про випробування, де «немає права на втому», і водночас — про нову видимість України у світі після 24 лютого 2022 року. Українська держава тримає фронт, однак українська присутність за кордоном теж стала частиною оборони — бо через ставлення до діаспори часто судять про Україну як державу — її культуру, гідність і цінності.

Вибори, подвійне громадянство і повернення додому

Міністр підтвердив, що проведення виборів можливе лише за умов безпеки та припинення активної фази війни, але наголосив: участь українців за кордоном буде критично важливою.

Сибіга повідомив про просування закону щодо подвійного громадянства, який уже отримав рамкову підтримку у Верховній Раді. Наразі триває робота над імплементаційними актами — зокрема щодо виборчих прав і військового обліку. У цьому процесі держава активно співпрацює зі Світовим Конгресом Українців та громадами за кордоном.

Міністр окремо підкреслив, що питання повернення громадян після війни має безпековий, соціальний і економічний вимір. Для цього, за його словами, держава працює над створенням умов для життя, відбудови та стабільності.

Консульські послуги 

Найпрактичніша і, судячи з реакції у залі, найболючіша частина зустрічі була присвячена консульським питанням. Міністр відкрито визнав наявність проблем і критики, яка надходить від громадян. За його словами, саме зворотний зв’язок став підставою для перевірок у низці консульських установ і повідомив про запровадження механізмів контролю якості прийому громадян, зокрема вимогу аудіофіксації прийомів. Пролунало, що кадрові рішення вже були і можуть бути надалі.

Консул, як дипломат і як працівник посольства не має права на емоції. Тому не місце таким працівникам, якщо допускається переступити  межу надання допомоги своїм громадянам.

«Менше бюрократії — більше сервісу» – так міністр окреслив кілька напрямів, які МЗС планує просувати шляхом максимальної автоматизації процесів:

Серед конкретних планів — розширення послуг у консульствах, зокрема видача ID-карток, податкових номерів, спрощені пакети для новонароджених, анонсовано сприяння в оформленні українських водійських посвідчень за кордоном і скорочення строків доставки паспортів через «Укрпошту» та «Нову пошту».

Було піднято питання доступу до консульських послуг для людей, які не можуть користуватися цифровими сервісами  для реєстрації на прийом до консульста, зокрема для запису через «Дію». Міністр підтвердив, що консульства зобов’язані забезпечувати особистий прийом для таких категорій, а також розширювати практику виїзних консульських сесій. Посольство України в Республіці Кіпр, за його словами, вже отримало додаткові кадрові й технічні ресурси для цього і невдовзі виїзні консульські обслуговування включно з паспортними послугами стануть регулярною практикою.

Було згадано про комунікацію консульства з громадянами: відповіді на листи, дзвінки, страх людей скаржитися через ризик упередженого ставлення. Міністр наголосив, що громадянин має право на допомогу незалежно від «бекграунду», а також нагадав про альтернативні канали — зокрема гарячі лінії МЗС та лінії для скарг.

Культура, молодь і гуманітарний вимір

Питання інституційної співпраці молоді України з молодю Європи і того, як на європейському рівні просувати «justice and peace» для України було визнано проблемою через нестачу системності у мережуванні молодіжних осередків за кордоном і міністр заявив про намір структурувати цей напрям, зокрема використовуючи міжнародний календар подій під час кіпрського головування.

Прозвучала ініціативи щодо створення українськомовного радіо на Кіпрі, розширення присутності українських митців і підтримки культурних проєктів. Пан Сибіга підтримав ці ідеї, назвавши культуру елементом національної безпеки, та підтвердив готовність залучати Український інститут до реалізації проєктів на острові.

Були підняти теми, що формують «довгу дистанцію» діаспори: ліцензування українських освітніх ініціатив на Кіпрі а також потреба у психологічних програмах підтримки підлітків у міграції. Окремо згадували верифікацію опитувальника МОМ щодо потреб українців на Кіпрі та можливість включення українців до програм організації цього року.

У гуманітарному блоці йшлося про підтримку поранених військових, допомогу лікарням і організацію оздоровчих програм для дітей із прифронтових територій. Міністр навів приклади власних поїздок на Сумщину та наголосив, що адресна допомога й відчуття солідарності мають для людей не менше значення, ніж техніка чи кошти.

Прозвучали потреби у власному просторі громади по містах, можливість реалізації ініціатив ПЦУ та ширше бачення «місця українськості» — від приміщень і регулярних зустрічей громади до символічної присутності у міському просторі через топоніміку та пам’ятні місця, пов’язані з Україною.

У ході зустрічі Посол окремо відзначив діяльність Товариства Українсько-Кіпрської Дружби та ресурсу UKRCY.news, підкресливши їхній внесок у волонтерські ініціативи.

Громада перестала бути аудиторією – вона стає учасником формування порядку денного— через питання, критику, ініціативи й щоденну роботу. Міністр закликав громаду зберігати активність, посилювати українську присутність у публічному просторі та використовувати можливості, які відкриває європейський контекст.

На Кіпрі, який увійшов у період головування в Раді ЄС, український голос у публічному просторі має стати голосом європейської політики, де Україна має залишатися в фокусі.


Залишити коментар