Запуск турецької АЕС «Аккую» у 2026 році. Парламент Кіпру перевіряє готовність держави до можливих ризиків
Уже у 2026 році має розпочатися робота першої атомної електростанції Туреччини — Akkuyu Nuclear Power Plant, яка будується на узбережжі Середземного моря в провінції Мерсін. Це масштабний енергетичний проєкт з чотирма реакторами, кожен з яких матиме електричну потужність понад 1100 МВт, що становить близько 10% від прогнозованої потреби електроенергії всієї країни після завершення будівництва .
Проєкт «Аккую» стартував у 2010 році, коли Туреччина та росія підписали міжурядову угоду про його реалізацію . Сьогодні це одна з найбільш амбітних атомних ініціатив у Східному Середземномор’ї, що будується за так званою моделлю Build-Own-Operate (BOO), коли інвестор будує, володіє та експлуатує об’єкт протягом значного терміну (у цьому випадку — до 60 років) .
Незважаючи на те, що стан будівництва просувається, із запуском першого реактора досі пов’язано чимало технічних, фінансових та політичних викликів. Спочатку планували перший пуск у 2025 році, але через складнощі з постачанням обладнання та затримки фінансування він перенесений на цей рік. Станом на початок 2026 року готовність першого енергоблока оцінюють майже в 95%, і процес пуско-налагодження триває.
Запуск «Аккую» наближає техногенну загрозу до берегів Кіпру — всього приблизно в кількасот кілометрів від столиці Нікосії. Питання безпеки стало предметом парламентських обговорень на Кіпрі, де компетентні міністерства доповіли про ступінь оцінки ризиків та готовності державних служб реагувати на можливі надзвичайні радіаційні інциденти.
Голова Комітету з питань довкілля парламенту, Хараламбос Теопемпту, висловив занепокоєння можливістю витоку радіоактивних матеріалів, а також підкреслив невелику кількість висококваліфікованих фахівців, які працюватимуть на турецькій станції — виклик, що стає особливо відчутним у контексті високих стандартів безпеки для атомних об’єктів.
Однією з головних тем обговорення стала сейсмічна небезпека регіону, оскільки безпека АЕС істотно залежить від розуміння сейсмічних ризиків. Представниця геологічної служби Кіпру зазначила, що Мерсінська провінція не демонструє такої інтенсивної активності, як деякі інші розломи регіону, а нещодавнє руйнівне землетрусне явище в Туреччині не вплинуло на будівельний майданчик «Аккую» . Водночас дискусія про сейсмічний потенціал залишається предметом наукового та експертного аналізу.
Уряд Кіпру значно розширив системи контролю за радіацією. Якщо раніше датчики вимірювання радіаційного фону працювали лише в повітрі, нині вони поширені і на море — встановлені спеціальні буї з обладнанням для виявлення радіаційних величин і метеоданих . Ці станції розміщено на захід та південний схід від острова, а третій модуль забезпечує узгоджені вимірювання.
Такий моніторинг в реальному часі охоплює повітря, морську воду, воду в дамбах та харчові продукти.
Це дозволяє острову оперативно відслідковувати будь-які відхилення від природного фону та матиме важливе значення у разі техногенних інцидентів.
Крім цього, у Кіпру діє план ELEKTRA — спеціалізована національна програма підготовки до ядерних та радіологічних надзвичайних ситуацій у рамках загального кризового механізму «Зенон» . Вона передбачає регулярні навчання, у тому числі польові та теоретичні, відпрацювання сценаріїв аварій як на території Кіпру, так і поза його межами.
Міністерство закордонних справ Кіпру регулярно порушує питання безпеки «Аккую» на рівні Європейського Союзу та МАГАТЕ — важливих міжнародних платформ, що визначають стандарти ядерної безпеки. Ці теми включено до щорічних звітів Єврокомісії про прогрес щодо Туреччини, а кіпрське представництво у Відні веде комунікацію з міжнародною спільнотою для забезпечення дотримання міжнародних стандартів .
Будівництво «Аккую» — лише одна з низки ядерних ініціатив у регіоні. Туреччина розглядає нові проєкти в Синопі та Тракії, Єгипет уже ввів свою АЕС в експлуатацію, а йорданські плани атомної енергетики пов’язані з необхідністю опріснення води. Таким чином, Кіпр фактично опинився в регіоні, де кілька країн просувають власні атомні програми.
Цей геополітичний контекст підсилює важливість національних заходів кіпрських служб щодо оцінки ризиків і готовності до надзвичайних ситуацій.
Офіційні служби Кіпру підкреслюють, що ведеться моніторинг, розроблені плани реагування, існують механізми міжнародної координації. Однак дискусії в парламенті показали: питання безпеки «Аккую» не залишаються абстрактними — вони стали предметом широкого суспільного та наукового інтересу і тривоги з огляду на потенційні наслідки для Східного Середземномор’я загалом.