Христодулідіс заявив про готовність Кіпру до вступу в НАТО
Президент Нікос Христодулідіс заявив, що Республіка Кіпр подала б заявку на вступ до НАТО «навіть завтра, якби це було можливо».
За словами президента, наразі такий крок неможливий через політичні обставини, зокрема через позицію Туреччина. Водночас Кіпр уже проводить підготовчу роботу — на військовому, оперативному та адміністративному рівнях — щоб бути готовим подати заявку, коли політичні умови дозволять.
«Будь-які атаки, що відбулися досі на Кіпрі, стосувалися виключно британських баз», — наголосив президент, пояснивши, що більшість із них, за наявними даними, здійснювалися з території Ліван.
За словами кіпрського лідера, у ширшому регіоні Східного Середземномор’я ретельно відстежують маршрути ракет і безпілотників, які можуть проходити через регіон під час ударів у напрямку Ізраїль.
Говорячи про оборону острова, президент підкреслив, що Кіпр має власні системи протиповітряної оборони, які останніми роками були суттєво модернізовані. Окрім цього, на острові діє система захисту британських військових баз, а також укладені угоди про співпрацю з низкою європейських держав.
Христодулідіс зазначив, що перебуває в постійному контакті з лідерами кількох країн ЄС.
За його словами, рішення Афін направити до регіону винищувачі F-16 і військові фрегати для підтримки безпеки острова стало «однією з найважливіших подій в історії Республіки Кіпр. Ми попросили підкріплення в конкретних районах, і відповідь була негайною».
Христодулідіс також наголосив, що нинішня ситуація демонструє безпрецедентний рівень координації всередині ЄС.
«Я вперше бачу таку реакцію та співпрацю з боку ЄС — як з боку інституцій, так і держав-членів», — зазначив він, додавши, що Нікосія продовжує консультації з іншими країнами, щоб посилити оборонні можливості Кіпру.
Президент також визнав, що в останні дні між Нікосією та Великою Британією виникла певна напруженість через заяви британських посадовців щодо подій навколо баз на острові.
За словами Христодулідіса, початкові формулювання не повністю відображали реальну ситуацію і викликали занепокоєння у кіпрської сторони. Для роз’яснення обставин довелося проводити переговори безпосередньо з прем’єр-міністром Кіром Стармером.
У результаті британська сторона підтвердила, що бази на Кіпрі не використовуються для наступальних операцій у межах нинішнього конфлікту.
Водночас президент підкреслив, що питання британських баз має безпосереднє значення для Кіпру. На їхній території проживає приблизно 10 тисяч громадян Кіпру, а питання суверенітету цих територій залишається предметом тривалих політичних дискусій
Джерело SKAI