Три українські перемоги в Нікосії. Як Європа вшанувала тих, хто рятує культуру під час війни
У Муніципальному театрі Нікосії вчора зібралися представники культурної спільноти з усієї Європи, щоб відзначити лауреатів European Heritage Awards 2026 — найпрестижнішої європейської премії у сфері культурної спадщини, яку часто називають культурним «Оскаром». Цьогорічна церемонія стала особливою для України. Одразу три українські ініціативи отримали найвищі відзнаки, а історія чернігівської музейниці Марини Гриценко була відзначена одним із п’яти Гран-прі Europa Nostra. Це один із найвагоміших результатів України за всю історію участі в премії та ще одне свідчення того, що українська культура під час війни залишається невід’ємною частиною європейського культурного простору.
У центрі уваги церемонії опинилася постать Марини Гриценко — головної зберігачки фондів Чернігівського художнього музею імені Григорія Галагана. На початку російського вторгнення вона разом із невеликою командою працівників врятувала понад 17 тисяч музейних експонатів, ховаючи їх від обстрілів у підземних приміщеннях. Згодом Марина стала парамедикинею Збройних сил України й загинула у 2025 році під час евакуації поранених військових.
Оголошення її імені серед володарів Гран-прі стало одним із найбільш емоційних моментів вечора.
У рішенні журі зазначено:
«Марина Гриценко продемонструвала виняткову відданість та професійну відповідальність у збереженні колекцій Художнього музею ім. Галагана під час облоги Чернігова. Діючи в умовах екстремального ризику та без доступу до базових ресурсів, вона захистила музейну колекцію, що має величезне українське та європейське значення. Її дії підкреслюють вразливість культурної пам’яті під час війни та є свідченням її надзвичайної мужності».
Ще одну нагороду в категорії Heritage Champions отримала київська громадська організація «Музей відкрито на ремонт». Від початку повномасштабного вторгнення команда організовувала евакуацію культурних цінностей із регіонів, які перебували під загрозою окупації або обстрілів. Завдяки їхній роботі вдалося врятувати понад два мільйони музейних предметів із різних куточків країни.
Керівник проєкту Леонід Марущак у коментарі після церемонії наголосив, що українська присутність на таких міжнародних майданчиках сьогодні має особливе значення.
«Дуже приємно, що одразу три українські проєкти представлені тут. Дуже важливо показувати, що ми не здаємося, що ми тримаємося, що ми зберігаємо світову культурну спадщину, інколи — дуже високою ціною. Сподіваюся, що наступного року українських проєктів буде ще більше. І я впевнений, що це вже будуть проєкти про перемогу».
Третім українським лауреатом став проєкт «Збереження мистецтва Поліни Райко та пам’яті про неї». Його створили після того, як унаслідок підриву Каховської ГЕС було затоплено будинок легендарної художниці на Херсонщині. Те, що неможливо було врятувати фізично, активісти почали рятувати цифровими методами. Понад 400 волонтерів зібрали архівні фотографії, документи та свідчення, створивши цифровий архів унікальних розписів Поліни Райко.
Культурна менеджерка та керівниця Центру культурного розвитку «Тотем», Олена Афанасьєва підкреслила, що всі три українські перемоги об’єднує одна мета — донести до Європи правду про те, що відбувається з українською культурною спадщиною:
«Ми використали цей міжнародний майданчик для того, щоб розповісти про те, що відбувається в Україні. Кожен — у свій спосіб.
Моя історія була про будинок Поліни Райко в Олешках, які перебувають під окупацією з перших днів повномасштабної війни. Розписи в будинку Поліни Райко були знищені у 2023 році після того, як росіяни підірвали Каховську ГЕС. Це була одна з найбільших екологічних і гуманітарних катастроф сучасності, яка завдала нищівного удару й культурній спадщині.
Під час презентації для фахівців у сфері культурної спадщини я показувала фотографії будинку Поліни Райко до підтоплення і після нього. У цей момент люди в залі діставали телефони й починали фотографувати екран. Їм було важко повірити, що таке взагалі можливе. Європі досі складно усвідомити, що подібне може відбуватися в центрі сучасного світу.
Я б не хотіла отримувати цю нагороду такою ціною. Мені б хотілося, щоб не було причин, через які доводиться присвячувати чотири роки життя роботі зі втраченою спадщиною. Тому ця відзнака викликає у мене дуже складні почуття.
Проте це означає, що ми змогли донести свій меседж, що Європа нас чує, не забуває про нас і що Україна залишається важливою для європейської спільноти. Ми тут не лише заради нагород. Ми тут для того, щоб розповідати про те, що відбувається в Україні».
Попри урочисту атмосферу церемонії, українська делегація багато говорила про відповідальність. Лунали історії про евакуацію музейних колекцій під обстрілами, про врятовані картини та архіви, про волонтерів, які працюють в окупації та прифронтових містах.
Перемога трьох українських проєктів у Нікосії не виникла на порожньому місці. За останні роки українські ініціативи регулярно входять до числа лауреатів European Heritage Awards, поступово змінюючи уявлення Європи про українську культуру.
У 2022 році нагороду отримала засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк, а сам проєкт здобув ще й головний приз глядацьких симпатій Public Choice Award. Тоді Європа відзначила українську традицію як сучасний інструмент культурної дипломатії.
У 2023 році серед переможців були проєкт Un-archiving Post-industry, присвячений цифровому збереженню індустріальної спадщини Донбасу, а також міжнародна волонтерська мережа SUCHO, яка врятувала десятки терабайтів цифрових архівів української культури від можливого знищення під час війни.
У 2025 році нагороду отримав фестиваль «Різні разом» від Мистецького Арсеналу, а також міжнародна кампанія «Культура України не має захисту», яка допомагала забезпечувати музеї захисним обладнанням.
Якщо у попередні роки європейські нагороди відзначали українські проєкти за інновації, цифровізацію чи популяризацію традицій, то премія 2026 року стала визнанням людей, які рятують культурну спадщину під ракетними ударами, в окупації та на лінії фронту.
Історії Марини Гриценко, команди «Музей відкрито на ремонт» та захисників спадщини Поліни Райко стали нагадуванням про те, що українці сьогодні боронять не лише свою державу. Вони зберігають культурну пам’ять, яка є частиною спільної європейської історії. У Нікосії це почули.
Фото на обкладинці European Heritage Awards