Фінансова рада Кіпру: оцінка впливу присутності українців на Кіпрі та пропозиції для майбутньої політики
Фінансова рада Кіпру висловлює стурбованість ситуацією в кіпрській економіці через можливу втечу компаній з українськими інтересами і закликає уряд Республіки Кіпр вжити необхідних заходів шляхом розробки комплексної політики.
У своєму проміжному звіті Фіскальна рада наголошує, що вже здійснені кроки, такі як купівля нерухомості та будівництво шкільних підрозділів для обслуговування українських біженців, «не є достатньо переконливими». Вона зазначає, що необхідна комплексна картина «сімейних, демографічних, ділових та інших характеристик української присутності на Кіпрі після початку війни».
За оцінками, на Кіпрі перебувають близько 24 тис. українців, з яких 7 тис. мають статус туриста.
Виходячи з наведеного документа, Фінансова рада вважає важливим розробити єдину політику збереження українських інтересів на Кіпрі після завершення бойових дій в Україні. Наразі немає цілісної картини присутності українців та українських інтересів на Кіпрі, і в умовах відсутності чіткої картини неможливо розробити стимули, заходи та комплексну політику для досягнення цієї мети.
Присутність українського фактора на Кіпрі, відповідно до непрямих, але численних вимірювань, значно вплинула на ряд секторів, включаючи державні доходи, сектор нерухомості та освіти, а також на активність (включаючи експорт) у секторі технологічних послуг. Додаткові дані, що стосуються поїздок і візитів в Україну українцями, споживчої поведінки у поєднанні з аналізом доходів від ПДВ, а також присутності нових підприємств, підтверджують оцінку, що українська присутність ймовірно є макроекономічно важливою, навіть без наявності конкретної або комплексної кількісної оцінки цієї присутності.
Водночас численні вказівки свідчать про те, що після завершення бойових дій західна політика буде зосереджена на створенні «санітарного кордону» для обмеження будь-яких (реальних чи умовних) намірів вторгнення та впливу з боку Росії.
Виходячи з цієї політики, яка стосується в основному ЄС і європейських держав (а також США в залежності від результатів виборів у листопаді), формуються конкретні тенденції через конференції донорів, що розпочалися влітку 2023 року (Брюссель, Париж, Лондон) і тривають. На основі інформації, отриманої з подібних конференцій, політичних активностей, зустрічей і сесій, попередні плани стосуються формування програми типу «План Маршалла» для України. Через таку програму економічна підтримка, що буде надана Україні, фінансуватиме збільшення попиту на продукти та послуги компаній країн-донорів.
У розглянутому документі також зазначається, що на основі наявних даних близько 29% присутніх на Кіпрі українців вважаються туристами і не зареєстровані в реєстрах Департаменту іноземців. Близько 47% оцінюється як неповнолітні, що ставить питання про те, чи фінансуються ці особи через перекази з України або з інших джерел.
Характеристики українців, що перебувають на Кіпрі — їхні доходи, демографічні дані, бізнесова та споживча поведінка, а також їхні думки і потреби — повинні бути зафіксовані через адміністративні дані, які можуть підтримати розробку політики, щоб уникнути масового виходу, коли до 40-50% українців можуть потенційно залишити Кіпр протягом кількох місяців після завершення активних бойових дій в Україні.
Виходячи з цього, слід вважати високим ризик, що кінець бойових дій призведе до зростання стимулів і фінансування для повернення українців та українських підприємств, які зараз перебувають за межами країни через російське вторгнення. Такий розвиток подій матиме значні наслідки для кіпрської економіки, і для цього слід заздалегідь підготуватися, розробивши стимули та інші політики, які заохочуватимуть українські інтереси не залишати Кіпр.
Однак для правильного планування розробки політики потрібно завершити процес виявлення, реєстрації та розуміння характеристик українців, які зараз перебувають на Кіпрі.
Джерело: Проміжний звіт Фінансової ради Кіпру
DOC.20240808.822790.ΔΣΚ6.8.2024 ΕΝΔΙΑΜΕΣΗ ΕΚΘΕΣΗ 2024 (1)
Теги: громада, Українці на Кіпрі