Антисемітизм: виклик сучасного світу
У сучасному світі, який прагне рівності, толерантності та поваги до людської гідності, антисемітизм продовжує залишатися однією з найбільших загроз для гармонійного співіснування. Його глибокі корені в історії та прояви в сучасності свідчать про необхідність термінової уваги та ефективних дій. Попри зусилля міжнародної спільноти, це явище впливає на мільйони людей, обмежуючи їхні права та свободи.
Останні дослідження, проведені на глобальному та європейському рівнях, відкривають тривожну картину. Вони демонструють не лише масштабність проблеми, але й її вплив на суспільний клімат, участь громад у соціальному житті та збереження історичної пам’яті. Антисемітизм — це виклик, що потребує комплексного підходу, починаючи від політики й освіти та закінчуючи культурними змінами, які б змогли забезпечити мирне майбутнє для всіх.
Згідно з доповіддю директорки Агентства ЄС із фундаментальних прав (FRA) Сірпи Раутіо, представленою на засіданні Ради ЄС із загальних справ в жовтні 2024 року, антисемітизм є глибоко вкоріненою проблемою у європейських суспільствах. Опитування, проведене FRA серед 8000 респондентів, показало, що 96% євреїв у ЄС стикалися з проявами антисемітизму ще до трагічних подій 7 жовтня 2023 року. Деталі звіту свідчать про те, що антисемітизм є серйозною загрозою, яка впливає на відкритість і участь єврейських громад у суспільному житті, а також на їхню здатність вільно висловлювати свою ідентичність.
Ці ж данні підтверджує рейтинг ADL Global 100 від Центру дослідження антисемітизму, наймасштабнішого дослідження антисемітських настроїв у всьому світі.
Опитування показало, що 46% дорослого населення світу – приблизно 2,2 мільярда людей – мають глибоко вкорінені антисемітські настрої, що більше ніж удвічі порівняно з першим всесвітнім опитуванням ADL десять років тому та найвищим рівнем за всю історію, відколи ADL почала відстежувати ці тенденції в усьому світі.
Згідно з даними, рівень антисемітизму на Кіпрі є найвищим серед країн Західної Європи, що ставить його на 18 місце з 18 у регіональному рейтингу та 82 місце зі 103 країн у світі. Індекс антисемітизму на Кіпрі становить 58, що свідчить про значну поширеність антисемітських настроїв.
Чоловіки демонструють вищий рівень антисемітизму з індексом 60, порівняно з жінками – 55.
Найнижчий рівень антисемітизму спостерігається серед молоді віком 18–34 роки – 53. У групах старшого віку рівень дорівнює 60.
Особи з початковою освітою мають найвищий індекс антисемітизму – 61. Серед тих, хто має середню та вищу освіту, рівень трохи нижчий – 57 та 55 відповідно.
Україна має індекс 36, що ставить її на 38 місце з 103 країн у світі за рівнем антисемітизму. У регіональному рейтингу Східної Європи Україна займає 8 місце з 17 країн. Це свідчить про середній рівень поширення антисемітських настроїв у порівнянні з іншими країнами регіону.
Чоловіки демонструють вищий рівень антисемітизму (індекс 43), порівняно з жінками (індекс 30). Це вказує на певні відмінності у світогляді між статями.
Молодь з індексом 29 демонструє найменший рівень антисемітизму, що дає підстави для оптимізму щодо майбутніх змін.
Старші вікові групи демонструють вищий рівень антисемітизму: 36 для групи 35–49 років і 39 для групи 50+ років. Це може свідчити про вплив історичних стереотипів серед старшого покоління.
Освіта відіграє ключову роль у зменшенні антисемітських настроїв. Люди з початковою освітою мають індекс 38, що є найвищим серед усіх категорій.
Для тих, хто має середню і вищу освіту, рівень антисемітизму є трохи нижчим – 35.
Цей показник суттєво варіюється залежно від географічного розташування респондентів.
Рівень антисемітизму в інших країнах колишнього СРСР:
Найвищий – Вірменія (58%),
Найнижчий – Естонія (22%).
- Молдова – 35%,
- Латвія – 28%,
- Литва – 36%.
Ще однією тривожною тенденцією є незнання історії Голокосту. Опитування показало, що 20% респондентів у світі ніколи не чули про Голокост, а лише 48% визнають його історичну точність. Серед молоді цей показник ще нижчий — лише 39%.
Антисемітизм залишається глобальною проблемою, яка особливо загострилася після подій жовтня 2023 року. Це явище потребує негайної реакції урядів, впровадження освітніх ініціатив і створення нових протоколів безпеки, щоб запобігти злочинам на ґрунті ненависті.