Злива оголила хронічну проблему
Кожного разу, коли над Нікосією проливається сильний дощ, у столиці Кіпру повторюється одне й те саме — вулиці перетворюються на русла бурхливих потоків, житлові квартали потерпають від раптових підтоплень, а мешканці — від відчуття безпорадності. Так сталося і вчора: коротка, але інтенсивна злива в районі Левкотеу в Еґкомі вкотре висвітлила проблему недостатньої протипаводкової інфраструктури столиці.
Цього разу з публічною реакцією виступив сам мер Нікосії Харламбос Прундзос. У відеозверненні та дописі у соцмережах він заявив, що незважаючи на всі попереджувальні заходи з боку муніципалітету — зокрема превентивне очищення решіток та дощових стоків — наслідки негоди стали відчутними практично миттєво. «За 15–20 хвилин опадів центральні дороги перетворилися на бурхливі потоки», — зазначив Прундзос. — «Чотири бригади міста працювали на виклик разом з іншими службами, але цього недостатньо, коли система в принципі не здатна впоратись із такими об’ємами води».
Особливої критики зазнала відсутність масштабних і системних інвестицій у водовідвідні споруди. Мер прямо вказав, що у межах Нікосії вже давно ідентифіковано проблемні райони — Еґкомі, Айос-Павлос, Паллуріотісса, Аґланц’я — де нагально потрібні глибокі інженерні рішення, але реалізація проектів буксує.
Прундзос поставив низку гострих питань до центральної влади. Серед них — чому досі не реалізовані проєкти зі створення штучних водозбірників у районі колишньої Державної виставки й біля аеродрому в Нікосії, чому на таких вулицях роками не проводиться повномасштабна модернізація?
Окрема увага звернена на Стару Аґланцію, де скельні утворення буквально нависають над житловими кварталами і, за словами мера, вже проявляють ознаки нестабільності через регулярні паводкові навантаження. «Скільки ще разів ми маємо латати вулиці Саламінос і Наваріно, перш ніж визнаємо, що без системного водовідведення — це просто марна витрата бюджетних коштів?» — запитує Прундзос.
Він також критикує уряд за те, що фінансування, передбачене у межах європейського Фонду відновлення та стійкості, не використовується для захисту громад. «Ми залишаємо сотні мільйонів євро недоторканими через брак рішень, тоді як наші міста залишаються відкритими до стихійних лих», — наголосив він.
Не менш гострим є питання розподілу відповідальності між різними державними структурами. «Хто сьогодні фактично відповідає за реалізацію протипаводкових проєктів? Організація водних ресурсів? Схоже, ні. Водний департамент? Сумнівно. Але мешканців це не цікавить. Вони очікують простого: щоб їхнє житло було захищене. І ми разом із ними цього вимагаємо», — заявив Прундзос.
Нагадаємо, останні роки Кіпр дедалі частіше стикається з інтенсивними опадами, які на тлі нереформованої інфраструктури спричиняють локальні катастрофи в містах. Кліматологи пов’язують цю динаміку з глобальними змінами клімату, а муніципалітети Кіпру — з роками відкладених інвестицій у міську стійкість.
Тим часом кожен новий дощ у Нікосії — це чергове випробування для мешканців і перевірка для держави на готовність до ХХІ століття.
Facebook мера Нікосії Харламбоса Прундзоса