Визнання Криму як російської території може створити небезпечний прецедент для Кіпру
Повернення Дональда Трампа до керівництва США супроводжувалося його спробами домогтися домовленості між Росією та Україною щодо припинення війни. Однією з останніх пропозицій, яка була на столі до виходу США з ролі посередника, було фактичне збереження російського контролю над окупованими територіями України та юридичне визнання Криму як російської території.
Саме останній пункт, зазначає дослідник Університету Кіпру Александрос Захаріадіс, несе серйозну загрозу для кіпрського питання.
Після Другої світової війни, за допомогою таких документів, як Статут ООН, міжнародне право чітко визначило захист територіальної цілісності держав-членів як один зі своїх фундаментальних принципів.
У цьому ж ключі — невизнання односторонніх відокремлень від суверенних держав, окрім виняткових випадків (наприклад, Бангладеш у 1972 році після геноциду або Косово з гуманітарних причин).
Кіпрське питання, за словами дослідника, також належить до випадків, де не було міжнародного визнання, адже так звана «Турецька Республіка Північного Кіпру» виникла внаслідок збройного вторгнення та окупації 1974 року, і тому не визнається як окрема держава.
Визнання Криму, незаконно анексованого росією у 2014 році, може створити небезпечний прецедент і для інших подібних випадків, включаючи окуповані території так званого «Північного Кіпру».
Захаріадіс попереджає, що відхід США від підтримки світового порядку, сформованого після 1945 року, може супроводжуватися й нехтуванням його принципами. Навіть тимчасова згода США на таку мирну угоду між росією та Україною демонструє ризики для міжнародного права загалом і для Кіпру зокрема.
Автор нагадує, що хоч міжнародне право часто не застосовується ефективно, воно залишається основним інструментом Кіпру в міжнародній дискусії щодо врегулювання. Саме тому, вважає Захаріадіс, кіпрське керівництво має уважно стежити за розвитком українського питання, оскільки його розв’язання вплине й на ситуацію на острові.
Водночас дослідник розкритикував політичні сили, які просувають нереалістичні сценарії, наприклад, «унітарну державу» або військове вирішення питання. Він закликав звернути увагу на нещодавні угоди між прем’єркою Італії Джорджею Мелоні та урядом Ердогана щодо спільного виробництва озброєнь. Це, на його думку, сигналізує про прагнення ЄС бачити Туреччину партнером у сфері оборони — і саме врегулювання кіпрського конфлікту сприятиме цьому процесу.
На завершення Захаріадіс наголошує: Кіпр має правильно зчитувати загрози та можливості, які виникають у результаті змін у сфері європейської безпеки. І хоча ми стоїмо перед новою гонкою озброєнь, вікно можливостей для врегулювання залишається відкритим. Єдиною реалістичною альтернативою остаточній дезінтеграції він називає двозональну, двогромадську федерацію з політичною рівністю — у відповідності до резолюцій Ради Безпеки ООН.
Александрос Захаріадіс — науковий співробітник Університету Кіпру
Теги: Кіпр, Крим, окуповані території, Україна