Загадкові відкриття Кіпру
У тиші ларнакської солончакової лагуни, поруч із мечеттю Хала Султан біля міжнародного аеропорту, відкривається вікно в далеке минуле Кіпру — некрополь стародавнього портового міста Дромолаксія-Визакія. Цього сезону міжнародна археологічна група під керівництвом професора Пітера Фішера (Університет Ґетеборга, Швеція) розкопала низку дивовижних артефактів, які свідчать: кіпріоти другої половини II тисячоліття до н. е. були тісно пов’язані з усім Східним Середземномор’ям — від Криту й Пелопоннесу до далеких берегів Єгипту.
На перший погляд, поховання цієї епохи виглядають як зруйновані кімнати: їхні кам’яні перекриття обвалилися ще в давнину, однак подарували сучасним дослідникам “капсулу часу”. У каналах-похованнях фахівці виявили як найзвичніші речі — місцеву кераміку та прикраси, — так і цінні, привезені на Кіпр вироби, що проливають світло на далекі торгові шляхи острову.
Серед уламків — знамениті «Кратери з колісницями» XIV століття до н. е., розмальовані сценами воїнів, що сідають у бойові вози, запряжені шістьма кіньми. Завдяки нейтронно-активаційному аналізу невеликих зразків кераміки виявилось, що більшість цих амфор надійшли з двох ключових центрів Пелопоннесу — Бербаді та Тиринфу, а решта прибули з Криту й інших островів Егейського моря.
Ще дивовижніші знахідки демонструють контакти з долиною Нілу: бивні слона й кістки гіпопотама, місцеві майстри виліпили з них прикраси, а поряд лежали ідеально відшліфовані алебастрові амфори та скарабеї XVIII династії (XVI–XV ст. до н. е.). Це означає, що карбованці Єгипту зі своїми символами життя й відродження не раз переходили через Середземномор’я, щоб опинитися серед кіпрських поховань.
Мабуть, найзагадковішими є два печатки-циліндри — один зроблено з гематиту, другий із мідного сплаву (для таких артефактів це доволі рідкісний матеріал). На них вирізані сцени з богами, людьми та тваринами, що дозволяють припустити: власники цих печаток могли мати високий статус і зв’язки з елітою Леванту.
Розкопки показали, що кожна з трьох могил, які були вивчені в цьому році, використовувалася багато поколінь поспіль: кістяні рештки старіших «мешканців» поселення акуратно пересували, щоб звільнити місце для нових поховань. Це явище дає змогу відтворити похоронні звичаї, у якому важлива роль відводилася ритуальної традиції перезахоронення.
На щастя, знайшлися останки немовлят і дітей, молодих воїнів та поважних старців (старших за 40 років). Попередній висновок біоархеологів свідчить: середня тривалість життя тоді була невисокою, тож багато мешканців міста-ліману не доживали до літнього віку. Однак для дослідників це — унікальна можливість дослідити причини смертності, захворювання та побутові особливості стародавніх кіпріотів.
Цьогорічна робота принесла й абсолютно несподіване відкриття: фрагмент глиняного фігурного зображення жінки-птаха, створений місцевими майстрами на початку XIV століття до н. е. Цю статуетку довго не могли віднести до завезеного на острів вироба — занадто витончена техніка ліпки та обробки, аж поки не стало зрозуміло: кіпрські гончарі освоїли власний «мікст» елементів із Криту й Близького Сходу. Така креативна адаптація мотивів свідчить про високий культурний рівень мешканців Дромолаксії.
Найбагатші похоронні інвентарі належать, ймовірно, родинам еліти, які контролювали торгові шляхи зі сходу на захід. Виробництво міді — головна стаття добробуту міста — давало змогу не лише налагодити експорт до Єгипту, але й укріпити зв’язки з партнерами в Анталії та самому Егейському регіоні. Отримані дані підтверджують: у некрополі лежали останки торговців, ремісників і, можливо, вихідців із різних куточків Середземномор’я.
Через те, що розкопки тривали лише кілька місяців, три зони досі не розчищені остаточно. Наприкінці сезону археологи вжили заходів для консервації гробниць, аби вже наступного року продовжити дослідження. Зараз триває обробка скелетних решток у лабораторіях: фахівці визначають точну кількість жителів древнього Кіпру, стать, вік, вивчають сліди хвороб та травм. Після завершення цієї роботи з’явиться чіткіша картина демографії, стану здоров’я та побуту мешканців другої половини II тисячоліття до н. е.
Як зазначив у заяві директор Департаменту старожитностей Кіпру, “археологічні матеріали з Дромолагсії-Візакії відкривають перед науковцями дивовижне вікно в минуле: невелике портове кіпрське місто виявилося справжнім хабом міжнародної торгівлі”. Уже зараз дослідники запевняють: попередні дані змінюють уявлення про роль Кіпру в системі древніх транзитних маршрутів Східного Середземномор’я.
За матеріалами Департаменту старожитностей Кіпру