Укриття Кіпру на мапі та в реальності
У березні 2024 року Міністерство внутрішніх справ Кіпруанонсувало мобільний застосунок SafeCY, який дозволяє громадянам швидко знайти найближче бомбосховище. Додаток безкоштовний, працює двома мовами (грецькою та англійською) і визначає укриття в режимі реального часу за геолокацією користувача або за введеною адресою чи поштовим індексом. Крім мапи сховищ, SafeCY містить поради цивільної оборони щодо дій під час небезпеки: наприклад, рекомендації підготувати “тривожну валізу” з водою, їжею, ліками та ліхтариком, а за сигналу тривоги – прямувати до найближчого укриття.
14 червня 2025 року, на тлі ескалації конфлікту між Іраном та Ізраїлем у регіоні, міністр внутрішніх справ Константінос Іоанну публічно нагадав про існування SafeCY і закликав громадян завантажити додаток.
В Республіці Кіпр налічується близько 2 200 укриттів цивільної оборони. Їх сукупна місткість – приблизно 250 тисяч осіб, що відповідає лише 30% населення країни. У середньому одне типовe сховище розраховане на захист приблизно 113 людей. Ці укриття не є спеціально збудованими бункерами – більшість із них були створені в рамках державної програми після 1999 року шляхом переобладнання існуючих підвальних приміщень у житлових будинках та установах. Тоді уряд відмовився від ідеї будувати дорогі підземні бункери і натомість звернувся до громадян-власників підвалів з пропозицією зробити їх доступними як громадські бомбосховища. Тисячі кіпріотів надали згоду, що дало змогу швидко розширити мережу укриттів без захмарних витрат бюджету.
Сховища в кіпрському реєстрі поділяються на три категорії: державні, громадські та приватні. Вони закріплені за конкретними муніципалітетами або групами сіл, щоб охопити всі регіони. Багато з цих сховищ у мирний час використовуються за іншим призначенням – наприклад, як паркінги, комори чи навіть житлові приміщення. Власники мають право повсякденно користуватися своїми підвалами без обмежень, але з умовою: у разі оголошення тривоги вони зобов’язані впродовж 24 годин звільнити ці приміщення для доступу населення. Тобто формально навіть переобладнане під квартиру бомбосховище залишається у списку – власник має оперативно прибрати майно і відчинити його людям у надзвичайній ситуації. У прибережних містах, таких як Лімасол і Ларнака, укриттями часто слугують підвали готелів та туристичних комплексів, зведених ще до турецького вторгнення 1974 року або незабаром після нього.
Важливо зазначити, що бомбосховища цивільної оборони на Кіпрі призначені лише для захисту від бомбардувань та військових атак. Вони не використовуються у випадку стихійних лих або землетрусів – для таких ситуацій передбачені інші протоколи.
Втім, відображення на мапі – не гарантія фактичної наявності сховища. Як з’ясувалося після запуску SafeCY, частина даних про укриття застаріла або не відповідає дійсності. Це стало очевидно, коли мешканці почали перевіряти свою місцевість через додаток.
Однією з перших пролунала скарга від жительки міста Ларнака: вона виявила, що два укриття, зазначені в SafeCY поруч з її домом, насправді більше не існують. Застосунок показував сховище в підвалі колишнього готелю Palm Beach в районі Орокліні та ще одне – в будівлі готелю Princess («Mesopotamia Princess») там же. Однак на місці Palm Beach Hotel зараз розташовано будівельний майданчик (старий готель знесено під час реконструкції), а будівлю Princess Hotel було демоловано деякий час тому. Тобто, SafeCY вказував людям бігти в укриття, якого фізично вже немає – у першому випадку в недобудову, а в другому – просто в порожнє місце. Цей приклад викликав неабиякий резонанс: громадськість задумалася, скільки ще таких “укриттів-примар” може бути в офіційному реєстрі.
Виявилося, що SafeCY, вочевидь, використовував наявні списки без повної перевірки на місцях, тому й виникли такі неточності.
Черговий недолік SafeCY став очевидним, коли десятки користувачів з різних куточків Кіпру почали ділитися у соцмережах скриншотами з додатку. Виявилося, що у багатьох населених пунктах взагалі немає жодного бомбосховища, принаймні з числа офіційно зареєстрованих. На опублікованих зображеннях SafeCY виводить тривожне повідомлення: “Η περιοχή σας δεν καλύπτεται από καταφύγιο” – “Ваш район не покривається укриттями”. Додаток при цьому радить: “Знайдіть простір у своєму будинку подалі від вікон, дверей і скла для захисту”, а також мати напоготові радіоприймач, ліхтарик та запас води і їжі. Іншими словами, людям у цих зонах рекомендується ховатися у власних оселях, бо організованих бомбосховищ поруч просто немає.
фото Тothemaonline
За словами користувачів, подібна ситуація характерна для багатьох сіл і околиць міст. Зокрема, скриншотами ділилися мешканці районів Поліс Хрісохус і Пафос на заході країни, де на карті SafeCY порожньо. Аналогічно, прогалинами вкриті деякі аграрні громади в центральній частині острова, на півдні Ларнаки. Один із користувачів повідомив, що в їхньому містечку укриття вмістять лише близько 1,5% населення – решті 98,5% у разі тривоги просто не буде де сховатися. В інших дописах йшлося, що в радіусі 10–15 км від деяких сіл немає жодного позначеного сховища.
фото Тothemaonline
Таким чином, попри всю корисність SafeCY, його поява оголила глибшу проблему – нестачу або ж повну відсутність укриттів як таких у ряді районів.
Найбільш захищеними є міста Нікосія та Лімасол, де кількість укриттів найвища. Це пояснюється як історичними причинами (у столиці й околицях багато сховищ облаштували ще під час конфлікту 1974 року), так і більшою кількістю підходящих будівель із підвалами. В Нікосії фактично кожен центральний квартал має хоча б один цивільний бункер – часто під держустановою або великим житловим будинком. У Лімасолі, хоча місто не стикалося з бойовими діями, за останні 20 років також обладнали чимало підземних просторів під сховища, особливо в старих районах і портовій зоні.
Ларнака та прилеглий район теж мають розгалужену мережу укриттів – зокрема, через наявність старого міжнародного аеропорту та військової бази в цій провінції свого часу подбали про цивільну оборону.
На південному сході острова – у курортних містах Паралімні, Протарас і Айя-Напа (вільна частина Фамагусти) – укриттів відносно небагато. Ці райони активно забудовувалися вже після 1980-х, коли тема бомбосховищ відійшла на другий план, тож далеко не всі сучасні готелі мають підземні рівні, придатні для захисту людей. Деякі громадські укриття є в містах Дерінья, Сотіра та інших громадах поблизу «зеленої лінії» розмежування – ці сховища лишилися у спадок від часів конфлікту і розташовані переважно у старих будівлях.
Пафос історично був найдалі від потенційної лінії фронту, тож до кінця 1990-х там майже не було облаштовано захисних підвалів. У деяких селах поблизу Пафоса SafeCY не знаходить жодного укриття.
Ще у травні Константінос Іоанну повідомляв, що ведеться робота над збільшенням кількості укриттів: планом передбачено до кінця 2025 року наростити їхню ємність до охоплення 50% населення (з теперішніх ~30%), а в перспективі – до 70% мешканців країни. Для цього розглядаються нетрадиційні рішення: наприклад, внесення до реєстру великих церковних підвалів та інших просторих підземних приміщень, що раніше не використовувалися як бомбосховища. Також влада закликала забудовників нових будинків передбачати принаймні часткове укріплення підземних паркінгів, аби їх можна було за необхідності пристосувати під захисні сховища.
Можна припустити, що тепер після резонансу SafeCY отримуватиме регулярні апдейти.
Історія з SafeCY – показовий урок для влади й населення. З одного боку, впровадження цього застосунку – прогресивний крок, що може врятувати життя у критичній ситуації. З іншого боку, виявлені неточності підкреслили проблему, про яку не заведено було говорити: Кіпр фізично не має достатньо бомбосховищ для всіх своїх громадян.
Поки що ж порадимо зробити дві речі. Перша – самостійно дізнатися та перевірити наявність найближчого укриття у своєму районі. Друга – підготувати власне помешкання на випадок, якщо сигнал тривоги застане вас у місці без доступного сховища. Як мінімум, визначити внутрішню кімнату без вікон, де можна перечекати удар, і зібрати базовий запас води, їжі та аптечку. Сподіватимемося, що ні SafeCY, ні самі сховища ніколи не знадобляться за прямим призначенням – але, як показує досвід України, краще підготуватися та буди напоготові до будь яких випадків.
Читати також
Система укриттів на Кіпрі: лише 30% населення під захистом, уряд обіцяє розширення до 70%
Теги: SafeCY, бомбосховища, укриття