Квітка, яка вдає із себе… перукаря

Парперіс — це перукар (слово запозичене з італійського barbiere). Його суцвіття настільки пухнасте й незвичне, що перші поселенці одразу згадали про щітки, якими майстри збивали мильну піну для гоління. А друга назва — парахостін — дослівно означає «та, що ховається в пісок».
Ботаніки знають її як Centaurea aegialophila — прибережну волошку з родини Складноцвітих (Айстрових). Це не дерево і не чагарник, а витривала, майже безстебельна багаторічна трава. Вона буквально «стелиться» по піску та камінню, притискаючи своє довге, глибоко розсічене сіро-зелене листя до землі, щоб уберегтися від палючого сонця та вітру.

«Щітка перукаря» розпускається з квітня по червень. Для місцевих це живий знак — ніжні рожеві барви сповіщають, що на Кіпр іде велика літня спека.
Ця квітка — символ стійкості, адже виживати на розпеченому піску та камінні під солоними бризами — це справжнє мистецтво.