Цифрове євро пройшло ключове голосування в Європарламенті
Економічний і валютний комітет Європейського парламенту підтримав позицію щодо створення цифрового євро — нової електронної форми грошей, яку у разі фінального рішення випускатиме Європейський центральний банк. Попереду — пленарний етап у Європарламенті та переговори з Радою ЄС. Однак голосування в комітеті ECON стало одним із найважливіших політичних кроків на шляху до появи цифрового євро в єврозоні, зокрема й на Кіпрі.
За задумом ЄС, цифрове євро має стати не заміною готівки, а її цифровим доповненням. Тобто поряд із банкнотами, монетами, банківськими картками та мобільними платежами громадяни отримають ще один спосіб розрахунку — у цифровому гаманці, але з гарантією центрального банку.
Головний аргумент Брюсселя — фінансовий суверенітет. Європейський центральний банк неодноразово наголошував, що значна частина карткових платежів у єврозоні проходить через міжнародні платіжні схеми. Для ЄС це вже не лише питання зручності, а й питання стійкості фінансової інфраструктури: хто контролює платежі, той має вплив на економіку, бізнес і щоденні розрахунки громадян. Цифрове євро має дати єврозоні власний загальноєвропейський платіжний інструмент — без прив’язки до окремої країни, банку чи приватної платформи.
Як це працюватиме
Цифрове євро зберігатиметься в окремому цифровому гаманці. Відкрити його можна буде через банк або іншого платіжного провайдера. Для людей без банківського рахунку доступ мають забезпечити також публічні установи, наприклад поштові служби або інші визначені державою структури.
Поповнювати гаманець можна буде з банківського рахунку або готівкою. Розраховуватися — у магазинах, онлайн, між фізичними особами, а також, за задумом ЄЦБ, у режимі офлайн, коли немає інтернет-з’єднання. Офлайн-функція — одна з ключових особливостей цифрового євро. Вона має дозволити оплату без підключення до мережі, якщо пристрої платника й отримувача перебувають поруч. Такий механізм подається як цифровий аналог готівки, особливо важливий у разі перебоїв зі зв’язком, технічних збоїв або відключень електроенергії.
Банківська картка прив’язана до рахунку в комерційному банку. Цифрове євро буде формою публічних грошей центрального банку — так само, як готівка, тільки в електронному форматі. Водночас це не криптовалюта і не приватний токен, його вартість має дорівнювати звичайному євро: €1 цифрового євро дорівнюватиме €1 готівкою або на банківському рахунку. Базові послуги для громадян мають бути безкоштовними: відкриття гаманця, зберігання коштів, поповнення, виведення та здійснення платежів. Додаткові сервіси платіжні провайдери зможуть пропонувати окремо.
Європарламент підтримує ідею обмеження суми, яку одна особа зможе тримати в цифровому гаманці. Це потрібно для того, щоб під час фінансової нестабільності люди масово не переводили депозити з комерційних банків у цифрові гроші центрального банку. У публічних обговореннях та оцінках ЄЦБ часто фігурує орієнтир близько €3 000 на особу, однак це не фінальна затверджена межа. За позицією Європарламенту, максимальний рівень має визначатися Європейською комісією на основі рекомендацій ЄЦБ і переглядатися щонайменше раз на два роки.
Для бізнесу правила будуть суворішими. Компанії не зможуть накопичувати цифрове євро як звичайний залишок на рахунку. За нинішньою позицією депутатів, бізнес зможе тимчасово утримувати вхідні платежі в цифровому євро лише до 24 годин.
Також цифрове євро не приноситиме відсотків – його створюють як платіжний інструмент, а не як спосіб накопичення чи інвестицій. Щоб ліміт не заважав великим платежам, у проєкті передбачено автоматичний механізм переказу між цифровим гаманцем і звичайним банківським рахунком. Якщо платіж перевищуватиме доступний залишок у цифровому гаманці, система зможе автоматично підтягнути потрібну суму з пов’язаного банківського рахунку. Якщо ж після надходження коштів баланс гаманця перевищить встановлений ліміт, надлишок автоматично переказуватиметься назад на комерційний рахунок. Цей механізм має зберегти цифрове євро зручним для повсякденних платежів, не перетворюючи його на альтернативу банківським депозитам.
Питання приватності стало одним із найчутливіших у дискусії про цифрове євро. Європарламент заявляє, що в систему мають бути вбудовані принципи “конфіденційності за задумом” і “конфіденційності за замовчуванням”. Для офлайн-платежів обіцяють найвищий рівень приватності: деталі операції мають бути відомі лише платнику та отримувачу. Онлайн-платежі працюватимуть інакше: банк або платіжний провайдер користувача матиме доступ до даних, необхідних для виконання платежу, запобігання шахрайству та дотримання правил протидії відмиванню коштів.
ЄЦБ заявляє, що не повинен мати доступу до персональних ідентифікаційних даних користувачів і не зможе напряму пов’язувати конкретні платежі з конкретними людьми. Банк планує бути готовим до можливого першого випуску цифрового євро у 2029 році — за умови, що необхідне законодавство буде ухвалене протягом 2026 року. Перед цим має пройти пілотний етап. За планами ЄЦБ, 12-місячне тестування цифрового євро має стартувати у другій половині 2027 року. У межах пілоту перевірятимуть технічну роботу системи, платежі онлайн і офлайн, взаємодію з банками, платіжними провайдерами та обраними торговими точками. Після фінального схвалення правил передбачений щонайменше 24-місячний період підготовки. Він потрібен банкам, бізнесу, платіжним сервісам і державним структурам, щоб технічно впровадити нову систему.
Для Кіпру, як країни єврозони, цифрове євро у разі запуску стане частиною загальної платіжної інфраструктури. Жителі острова зможуть користуватися ним так само, як громадяни та резиденти інших країн єврозони. Практичний ефект для користувачів може полягати у трьох речах: безкоштовних базових цифрових платежах, можливості розрахунків офлайн і меншій залежності від приватних міжнародних платіжних систем.
Наразі цифрове євро — це не новий гаманець у смартфоні, який можна встановити вже сьогодні, а великий законодавчий і технологічний проєкт ЄС. Його доля залежить від фінального узгодження між Європарламентом, Радою ЄС та Європейським центральним банком.
Отже, Європа зробила історичний крок до власної цифрової форми готівки. Остаточне рішення ще попереду, але вже зараз варто розуміти, як цифрове євро може змінити щоденні платежі, банківську систему та фінансову незалежність ЄС.