“Українці можуть змінити життя острова на краще”, – кіпрський бізнесмен Евагорас Ф’якку

Минулого року, коли багато українців шукали укриття від війни на Кіпрі, надважливим завданням було створювати контакти з місцевою спільнотою. І коли центр “Обійми” хотів запустити дитячий простір для українських дітей в Ларнаці, відгукнувся кіпрський підприємець, виробник сиру халумі, Евагорас Ф’якку. Разом із дружиною Оксаною вони допомогли організувати приміщення на стадіоні Пападопулос, закупили необхідну канцелярію, іграшки та інше. Також свіжий халлумі регулярно привозили до гуманітарного штабу в Ларнаці, яким частували українців. Сьогодні, коли минув певний час, Евагорас Ф’якку переконаний, що інтеграція українців у життя країни є логічною і корисною для Кіпру.

Евагорасе, багато українців із вдячністю згадують вашу допомогу минулого року, чому Ви вирішили допомагати?

Дуже важливо цінувати те, що ми маємо в нашому житті. Про що навіть не думаємо, не враховуємо, бо сприймаємо, як належне. І важливо іноді «приміряти взуття» іншої людини. Ставити себе на її місце.

Відірватися від своєї країни, від усього звичного, втратити безпеку, друзів, рідних – це просто втратити землю під ногами! І українці це пережили і переживають. Я ставив себе на їх місце, і тому ми хотіли допомогти, чим тільки можливо, людям, які тимчасово (а нема нічого більш довготривалого, як тимчасове) приїхали на нашу також багатостраждальну батьківщину. 

Що спільного між кіпріотами та українцями на вашу думку?

Релігія – це найбільше, що нас об’єднує. Це факт, який зміцнює стосунки між нами. Та й у цілому, наші принципи та переконання збігаються. Я живу з цим вже 12 років, моя дружина – українка, в нас спільна родина, тому я знаю це з практики. Характери, кухня, моменти повсякденного життя доповнюють і змінюють наше життя на краще. 

Також наші народи опинилися у схожій ситуації – інші країни вторглися на нашу Батьківщину з метою пограбувати, отримувати прибутки, знищити. Їм було байдуже, як постраждають люди, які будуть результати їхніх дій, їх турбував лише власний зиск.

Як знаходити баланс між двох культур? 

Завжди працює логіка, і ми обираємо та застосовуємо найкраще, що буде правильним на даний момент.  

А як Ви вважаєте, що українці можуть дати Кіпру?

Українці можуть легко брати участь у житті суспільства на Кіпрі, бо, як я вже казав, у нас одна релігія і принципи. Вони можуть збагатити острів своїми позитивними елементами характеру, повсякденними звичками. Повноцінна інтеграція українців абсолютно логічна і сприятиме змінам на краще за усіма напрямками. Зрозуміло, що менталітет і образ мислення людей з середземноморськогого острова і з країни з 40 мільйонним населенням і природними ресурсами відрізняється. 

Борщ чи сувла? Почекайте, я знаю відповідь – халумі! Минулого року завдяки вашій продукції українці познайомилися із кіпрською їжею. Так і починається любов до острова, а це вже місія! 

Я їм все і прошу добавки. Дуже ціную українську кухню, бо в ній закладені принципи здорового харчування. І я обожнюю кіпрську кухню, засновану на чудовому смаку! Кожна кухня має свою мету та привабливість, мені пощастило мати доступ до двох. Тож, я міксую, правильно поєдную і отримую користь і насолоду для свого організму. Якщо спитати старше покоління, то продукти з українських страв раніше мали місце і в раціоні кіпріотів. Але з часом дещо змінилося.

Що стосується халумі, то це божий дар! Скільки рецептів, комбінацій, кулінарних рішень! Ніхто не може встояти!

І зараз ви створили новий бренд?

Не всі знають про халумі, не у кожній країні є доступ до цього продукту. Саме тому наша мета – подорожувати з халумі різними країнами, популяризувати продукт, знаходити правильних партнерів, щоб люди могли насолоджуватися унікальним кіпрським сиром. Зараз ми просуваємось і на внутрішньому ринку. Це бренд «Zerzekkis».

Чи продавали ви ваш продукт в Україні?

Ще до війни ми зробили перші кроки для цього, але війна зруйнувала ці плани. Але це не так страшно, як те, що війна зруйнувала життя цілої країни і її людей…

Ваша дружина українка. Чи ви відчуваєте себе особливим?

Кожного дня я дякую Богові, за те, що послав у моє життя таку людину, мою дружину Оксану. Вона унікальна, з нею завжди цікаво. Вона чудова дружина, мама, а ще допомагає мені в бізнесі й створює власний бренд аромасвічок! Між нами багато спільного. Решта – це кисло-солодкі моменти, які додають смаку та барв у наше життя, позбавляючи його рутини. І це виклик, так! Ваша нація славиться красунями. А коли одружуєшся, то треба відповідати цьому виклику.

Олена Ендрюс-Скаліодес


Залишити коментар