Катя Марголіс: “Деколонізація Росії як гарантія світової безпеки”
Катя Марголіс — російська та італійська художниця, письменниця, публіцистка та есеїстка, членкиня Європейської Ради Мистецтв (Consiglio Europeo dell’Arte). Вона відверто говорить про те, що далеко не кожен росіянин наважується сказати.
Сьогодні ми хочемо поділитися з вами перекладом її допису у Facebook, який став реакцією на висловлювання Юлії Навальної під час промови на стратегічному форумі в Словенії. На думку редакції UKRCY.news, ці думки є важливими для широкого обговорення та поширення.
Юлія Навальна, а що шукати?
Ніхто не ховається.
Я, наприклад, тут.
І так, я вважаю, що Росія повинна розпастися, і можу навіть “повідомити, як це має відбуватися”: поневолені народи мають отримати право на самовизначення та за бажанням укласти нові договори і/або федерації. А небезпечний імперський монстр під фальшивою вивіскою “федерації” давно вичерпав кривавий ліміт світового терпіння — і злочинна сама думка знову платити тисячами, десятками тисяч і мільйонами життів за те, щоб вона протверезіла і “демократизувалася”, обіцяючи більше ніколи не пити і не бігати за сусідами з сокирою (закреслено) — тобто більше ні на кого не нападати, не влаштовувати ГУЛАГ всюди, куди зможе дотягнутися, не винищувати інші народи і не русифікувати їх, не дурити всіх “про велику російську культуру”, до якої вони сподобилися доторкнутися, не привласнювати собі чужі природні ресурси і здобутки культури, і так далі, і так далі, і так далі. Список величезний.
І так, єдина гарантія світової безпеки — це деколонізація і денуклеаризація Росії.
А про “спільний культурний бекграунд і культурний контекст” розкажіть винищеним народам, розкажіть чеченцям, інгушам і бурятам, розкажіть калмикам і якутам, розкажіть удеге і кетам. А якщо ви нічого не знаєте про ці народи і про те, що століттями робила з ними Росія, то запишіться на наш курс з деколонізації. Без лапок. Усі лекції попереднього випуску можна прослухати тут. Ви дізнаєтесь багато нового і, можливо, вам стане навіть соромно за ваші лапки на слові “деколонізація”. Посилання.
Скоро буде новий набір.
І, до речі, вам не здається, що ваш стиль і риторика підозріло нагадують більшовицько-нквдшно-путінську: “ми знайдемо тих, які”? Навіть якщо під “ми знайдемо” ви мали на увазі просто “є ті, які”…
І ваша імперська оптика не сильно відрізняється від нього.
Чим вас так обурила ідея маленьких безпечних держав? Відсутністю величі?
Знаєте, я дуже співчувала і співчуваю вашому горю. Я виходила не раз на вулиці Москви і Європи на підтримку вашого чоловіка. Я розумію, що зі смертю Олексія вас теж убили наполовину. Але мозок у вас не вбитий. І вибирати, чиї поради слухати і тексти яких спічрайтерів зачитувати, у вас є можливість.
Насмілюсь нагадати вам, що 29 лютого цього року відповіддю на ваш виступ у Європарламенті стала ця резолюція — там сказано дуже чітко і без жодних лапок, що “підтримка України — це найкраща відповідь Кремлю” і що “рішуча перемога України може призвести до справжніх змін у Російській Федерації, зокрема, до деімперіалізації, деколонізації і рефедералізації як необхідних умов встановлення демократії в Росії”.
У “спільному контексті” кривавої імперської геноцидальної війни РФ в Україні ваша позиція і заяви виглядають як підтримка цієї агресії. Одні запускають ракети, а інші — ідеї, які завжди рано чи пізно перетворюються на ті ж ракети. Бо нинішня агресія — це не випадкова примха збожеволілого маніяка, як ви намагаєтесь нас переконати, а страшна закономірність, яку ви самі й ілюструєте: вона підживлюється “спільним культурним контекстом” і імперсько-шовіністичним бекграундом, що об’єднує росіян по всі сторони кордонів і літери Z.
Імперії, Юля, розпадаються. Такий неминучий вектор історії. А от на чиєму боці опинитися в цій історії — це результат вільного вибору.
Решту ж вам краще і зрозуміліше розкажуть ваші коментатори — від Дагестану до Сибіру. Та й слово “Україна” вам ще не раз доведеться вимовляти, навіть якщо дуже не хочеться.
Навчатися ніколи не пізно. Якщо ж захочете підвищити кваліфікацію і запишетесь на курс, то надішліть мотиваційний лист на decolonisationru@gmail.com.
Усього доброго.
Дарую на пам’ять гасло: Make Russia small again.
А решту нарешті залиште в спокої зі своїм спільним культурним бекграундом з колючим дротом по периметру. Свої гасла вони придумають самі і без вас, і без нас.
Facebook Катя Марголіс