Білоруси на Кіпрі: виклики еміграції та боротьба за демократію
Республіка Кіпр стала притулком для понад п’яти тисяч білорусів, котрі знайшли новий дім на острові. Збільшення чисельності білоруської діаспори різко зросло після подій 2020 року в Білорусі, коли масові протести проти фальсифікації виборів і жорстких заходів режиму Олександра Лукашенка змусили тисячі людей покинути країну. У цій статті розглядаються ключові виклики, із якими стикаються білоруси на Кіпрі, а також пропонуються можливі рішення для подолання цих труднощів.
Зростання білоруської діаспори після 2020 року
Активне зростання білоруської діаспори на Кіпрі почалося у 2020 році після фальсифікацій на президентських виборах у Білорусі, що спричинили масові протести. Люди вийшли на вулиці, вимагаючи чесних виборів і поваги до прав людини, проте ці протести були жорстоко придушені владою. Режим Олександра Лукашенка розпочав масштабні репресії, змусивши тисячі білорусів шукати притулку за кордоном. За різними оцінками, від 500 000 до 1 000 000 людей покинули країну, що складає приблизно 6-11 відсотків населення Білорусі. Для порівняння, це число близьке до населення всієї Республіки Кіпр.
Масові репресії та знищення білоруської нації
У Білорусі тривають масштабні та безпрецедентні політичні репресії, мета яких, на думку багатьох, полягає у придушенні білоруської ідентичності. Підтримуваний росією режим Олександра Лукашенка намагається знищити білоруську націю та її культурні символи. Людей арештовують за те, що вони говорять білоруською мовою і використовують національну символіку, таку як біло-червоно-білий прапор і герб «Погоня». Звичайних громадян можуть звинуватити в «екстремізмі» лише за лайки або коментарі в соціальних мережах. Білоруська культура та незалежні медіа також опинилися під ударами репресій: книги білоруською мовою знищуються, культурні установи закриваються, а незалежні медіа змушені припиняти свою роботу. У в’язницях, за приблизними оцінками, перебуває понад 5 тисяч політв’язнів, проте встановити точне число неможливо через закритість і прихованість інформації всередині країни.
Причини міграції білорусів на Кіпр
Білоруси продовжують масово залишати свою країну через загрозу репресій і переслідувань, шукаючи притулку в Європі, зокрема на Кіпрі, щоб отримати захист і можливість жити вільно. Із 2020 року Білорусь покинули від 500 000 до 1 000 000 людей, що підкреслює масштаб кризи. Ці люди виїжджають у пошуках країн, де поважають права людини та створюються умови для професійного й особистісного розвитку.
Кіпр приваблює білорусів своєю сприятливою діловою атмосферою, стабільною економікою та високим рівнем життя. Острів став популярним серед фахівців у галузі ІТ, фінансів і бізнесу завдяки відкритому ринку праці та вигідним умовам для ведення бізнесу. Незважаючи на відсутність спеціальних програм підтримки для білорусів, Кіпр залишається одним із пріоритетних напрямків через свою безпеку та високі стандарти життя.
Світлана Тихановська — лідер демократичного руху
Світлана Тихановська, несподівано для себе ставши символом боротьби за свободу й демократію в Білорусі, взяла на себе цю роль після арешту її чоловіка, Сергія Тихановського, який планував брати участь у президентських виборах 2020 року. Після його затримання Світлана прийняла сміливе рішення балотуватися замість нього. Незважаючи на загрози та тиск з боку влади, вона змогла об’єднати мільйони білорусів, які прагнули змін. Незалежні спостерігачі вважають, що Тихановська перемогла на виборах, однак влада оголосила про переобрання Олександра Лукашенка, що спричинило масові протести по всій країні.
Після жорстокого придушення мирних демонстрацій і загроз її родині, Тихановська була змушена емігрувати до Литви. Але, опинившись за кордоном, вона не припинила своєї боротьби. Світлана активно виступає на міжнародній арені, зустрічаючись із світовими лідерами та політиками, представляючи інтереси білоруського народу. Її емоційні виступи, пронизані особистим болем, незмінно привертають увагу до репресій і порушень прав людини в Білорусі.
Нещодавно Тихановська виступила з промовою на Генеральній Асамблеї ООН у США, де розповіла про долі тисяч несправедливо ув’язнених і репресованих білорусів. Її представили як обраного президента Білорусі — символічний акт підтримки її боротьби за демократичні зміни. У своїх виступах Світлана не тільки засуджує режим Лукашенка, але й закликає міжнародну спільноту посилити тиск на білоруську владу, щоб зупинити насильство та відновити права народу на вільні вибори.
Сьогодні Світлана Тихановська продовжує залишатися голосом мільйонів білорусів, котрі прагнуть бачити свою країну вільною та демократичною.
Друга хвиля міграції після 2022 року
Друга хвиля зростання білоруської діаспори на Кіпрі почалася після 2022 року, коли Росія за підтримки режиму Лукашенка розв’язала повномасштабну війну проти України. Більшість білорусів не підтримали російську агресію, а багато хто з них узяв активну участь у спротиву. Значна частина білорусів приєдналася до добровольчих підрозділів, таких як Полк Кастуся Калиновського, воюючи на боці України за її незалежність і за майбутнє Білорусі.
На ранніх етапах війни білоруські партизани на території своєї країни намагалися зупинити рух російських військових потягів, що перевозили техніку для вторгнення в Україну. За свої дії багато з них були затримані білоруськими силовиками, отримали тяжкі поранення та тривалі тюремні терміни — до 15 років ув’язнення. Існують побоювання, що ці ув’язнені піддаються тортурам, оскільки репресії проти інакодумців у Білорусі продовжують посилюватися.
Декрет № 278 та його наслідки
4 вересня 2023 року Олександр Лукашенко підписав декрет № 278, що забороняє білоруським посольствам видавати та оновлювати паспорти громадянам, котрі перебувають за кордоном. Цей крок спрямований насамперед проти тих білорусів, які активно протистоять режиму, перебуваючи в еміграції. Декрет має на меті змусити активістів і політичних діячів повернутися до Білорусі, де їх очікують арешти та жорсткі репресії. Таким чином Лукашенко намагається послабити білоруську діаспору та обмежити її вплив на міжнародній арені, позбавляючи білорусів за кордоном доступу до основних документів, необхідних для легального перебування та діяльності в інших країнах.
Водночас на Кіпрі існує невелика група про-лукашенківських маргіналів, котрі тісно співпрацюють із російським посольством. Ці люди активно намагаються перешкоджати діяльності білоруської діаспори, підтримуючи російський вплив і розвиваючи агентурну мережу на острові.
Вони використовують різні методи для поширення лукашенківської та російської пропаганди, одночасно сприяючи дезінформації з метою дискредитації демократичних сил Білорусі. Поки багато білорусів, котрі протистоять режиму, опинилися у складній ситуації через декрет № 278, що обмежив їхній доступ до оновлення паспортів, ці маргінали не мають подібних труднощів. Вони безперешкодно отримують документи і продовжують свою діяльність за підтримки російських структур, посилюючи тиск на опозиційні сили за кордоном.
Білоруси, які залишили країну в пошуках безпеки, зараз опинилися у важкому становищі, оскільки не можуть продовжити термін дії своїх паспортів або отримати нові. У деяких країнах ЄС ця проблема вирішується шляхом видачі паспортів іноземця або travel-документів, але на Кіпрі така практика відсутня. Отримати travel-документ можна лише за наявності статусу міжнародного захисту, який дуже складно отримати на Кіпрі через складний бюрократичний процес.
Проблеми з міжнародним захистом і робочими візами
У результаті введення декрету № 278 багато білорусів опинилися в правовій пастці. Ті, хто отримує міжнародний захист, втрачають право на роботу, що створює серйозні проблеми, оскільки більшість білорусів на Кіпрі перебувають на робочих візах, від яких залежить їхня фінансова стабільність. Без можливості оновлювати свої паспорти через посольства білоруси стикаються з неможливістю легально продовжувати перебування та трудову діяльність на острові. Це створює небезпечну ситуацію, за якої люди позбавляються не лише документів, а й засобів до існування, посилюючи свою вразливість і правову невизначеність.
Візові труднощі та обмеження пересування
Через декрет № 278 для білорусів на Кіпрі виникла нова проблема: оскільки Кіпр не входить до Шенгенської зони, громадяни Білорусі з видом на проживання на острові не можуть вільно подорожувати по ЄС без шенгенської візи. Для багатьох поїздки до інших країн є необхідними по роботі, особливо якщо вона пов’язана з міжнародними контактами, а також для зустрічі з родичами. Деякі білоруси не бачили своїх сімей уже кілька років.
Однак посольства країн ЄС часто видають одноразові візи, які займають цілу сторінку в паспорті, і паспорти швидко заповнюються. Через декрет № 278 отримати новий паспорт практично неможливо, оскільки звернення до білоруської влади пов’язане з загрозою безпеці. Це обмежує пересування білорусів, створює серйозні перешкоди для їхньої професійної діяльності та ще більше посилює їхню ізоляцію на міжнародній арені.
Візит Світлани Тихановської на Кіпр і його вплив
Ситуація почала дещо покращуватися після візиту Світлани Тихановської на Кіпр минулого року, де вона провела зустрічі з президентом Нікосом Христодулидісом і спікером парламенту Анітою Дімітріу.
Під час цих переговорів обговорювалися нагальні проблеми білоруської діаспори та можливі шляхи їх вирішення. Однак, незважаючи на досягнутий прогрес, багато проблем залишаються актуальними.
Через правову невизначеність та обмеження деякі білоруси змушені залишати Кіпр і переїжджати в інші країни ЄС, де умови для проживання та роботи є більш сприятливими. Цей відтік призводить до втрат для Кіпру, що позбавляється висококваліфікованих фахівців, а також потенційних податкових надходжень від їхньої діяльності.
Досвід інших країн у підтримці білорусів
Деякі європейські країни вже зробили важливі кроки, що значно полегшують життя білорусам за кордоном. Наприклад, Польща спростила процес отримання студентських віз і відмовилася визнавати рішення режиму Лукашенка про скасування взаємного визнання атестатів, що дозволяє білоруським студентам продовжувати навчання в польських університетах. Крім того, Польща уточнила і спростила процедуру отримання «паспорта іноземця» і travel-документа, а також активно видає гуманітарні візи постраждалим від політичних репресій. Нещодавно подібний паспорт був виданий білорусу в Італії, а в Литві такі прецеденти вже мали місце, що значно полегшує процес легалізації та захисту прав білорусів за кордоном. Ці заходи допомагають білорусам уникнути загрози примусового повернення до Білорусі, надаючи можливість безпечно перебувати та працювати в Європі.
Крім того, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію з питань міграції та захисту прав білорусів, що отримала підтримку, зокрема і з боку кіпрських депутатів. Цей документ підкреслює важливість спрощення процедур для білорусів, змушених залишити країну через політичні переслідування, і закликає європейські країни надавати їм гуманітарний захист і доступ до соціальних послуг. Такі ініціативи сприяють покращенню становища білорусів, котрі проживають за кордоном, і посилюють міжнародний тиск на режим Лукашенка.
Режим Лукашенка, що існує вже 30 років, продовжує жорстокі репресії проти білоруського народу, руйнуючи національну ідентичність і зневажаючи права людини. Білорусів заарештовують за використання рідної мови та національної символіки, а книги білоруською мовою спалюють. Для білорусів на Кіпрі ситуація ускладнюється декретом № 278, що позбавляє їх можливості отримувати нові паспорти та підтримувати легальний статус.
У цих умовах украй важливо шукати рішення, як на рівні кіпрського уряду, так і міжнародної спільноти для підтримки білоруської діаспори. Це не лише допоможе людям, котрі опинилися у складній ситуації, але й дозволить Кіпру зберегти висококваліфікованих фахівців, які роблять значний внесок у розвиток країни. Підтримка білоруської громади стане важливим кроком у боротьбі за демократію та права людини в умовах жорстокої диктатури в Білорусі.
Народне посольство Білорусі на Кіпрі.