Міни на сучасній мапі Кіпру
Хоча суспільству здається, що проблема мін, залишених після окупації частини Кіпру Туреччиною, давно вирішена, офіційна інформація UNFICYP переконує в іншому: 47 ділянок на Кіпрі досі можуть бути замінованими.
Йдеться про понад 170 гектарів, здебільшого — у буферній зоні або поблизу військових об’єктів. І хоча всі заміновані території біля цивільних поселень чітко позначені, ризики для зон, які «можуть бути забруднені мінами або іншими вибухонебезпечними залишками війни», залишаються дуже реальними.
Ще у 2015 році в буферній зоні поблизу села Маммарі, яке частково лежить у буферній зоні, міни буквально змивало дощами за межі позначених ділянок. Один із фермерів підірвався на міні, керуючи трактором, і, на щастя, вижив. Камбоджійські сапери тоді працювали не лише в Маммарі, а й у регіоні Лефка, розчищаючи шлях до відкриття КПП в Аплікі у 2018 році.
Служба протимінної діяльності ООН (UNMAS) формально стала «невід’ємним компонентом» UNFICYP у 2016 році, що дозволило здійснювати пряму координацію та передачу досвіду. Крім того, UNMAS надає допомогу Комітету з питань зниклих безвісти (CMP), щоб полегшити безпечний доступ до районів, у яких той проводить свою діяльність.
Минулого року урядові джерела заявили, що грецько-кіпрська сторона вважає розмінування буферної зони зі свого боку завершеним, і що єдині мінні поля, про які їм відомо, розташовані всередині Республіки це мінні поля які «є невід’ємним елементом оборонної організації». Вони розташовані в районах, де це не становить небезпеки, і де є обґрунтована потреба в їхньому збереженні. Під час домовленостей щодо розмінування було погоджено, що не всі мінні поля будуть зняті. Залишилися протитанкові міни — їх не прибирали навмисне, щоб не дати можливості “комусь просто так просунутись по нашій території”.
Водночас, словами уряду, наразі всі протипіхотні міни демонтовано. «Республіка Кіпр знищила їх усі — як ті, що перебували на мінних полях, так і ті, що зберігалися на складах, оскільки це наш обов’язок відповідно до Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін».
Якщо ж певні протипіхотні міни все ж залишилися, додають вони, то це міни, що належать турецьким військовим, які можуть зберігатися або на мінних полях, або на складах.
Але це ще не все.
Деякі мінні поля взагалі датуються 1963, 1964 та 1974 роками. І з плином часу вони стають не менш небезпечними, а навпаки — більш непередбачуваними через ерозію ґрунтів, зсуви та зміни ландшафту.
Через брак координації між сторонами оновлення карт і очищення територій відбувається надто повільно, хоча відповідні домовленості були досягнуті ще в попередні роки.
Під час нещодавніх перемовин у Женеві, а також минулотижневої зустрічі лідерів Республіки Кіпр та офіційної делегації уряду окупованих територій, сторони погодилися обмінятися інформацією щодо «пропорційно підозрілих зон». Але що саме мається на увазі, скільки ділянок справді буде розміновано — наразі невідомо.
Джерело Сyprus Мail