Українські біженці й міграційна політика ЄС після війни
Мільйони українських біженців у ЄС можуть опинитися в юридичній невизначеності — чіткого плану щодо їх подальшого перебування після можливого припинення вогню з росією досі немає.
Після вторгнення росії у лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) стала юридичною опорою для майже 4,3 мільйона українців, дозволяючи їм легально проживати, працювати та користуватись соціальними послугами. Найбільше біженців осіли в Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині.
Проте нині, коли тривають перемовини про припинення вогню, ця система захисту опинилася під загрозою згортання.
За останніми опитуваннями, кількість українців, які планують повернутися додому, зменшується. Дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) свідчать, що у 2024 році 65% біженців мали намір повернутись, у порівнянні з 77% у 2023-му. Частка тих, хто не визначився, зросла до 24% з 18%, а кількість тих, хто вважає повернення неможливим, подвоїлася — з 5% до 11%.
Припинення вогню може все змінити миттєво. Країни ЄС змушені будуть вирішувати, чи згортати систему захисту, сприяти інтеграції українців або повертати їх додому.
У контексті частих суперечок довкола міграції на рівні ЄС, спроба ще раз подовжити дію TPD може стати політичною проблемою.
TPD — нормативний акт, який з моменту ухвалення в 2001 році залишався «сплячим», поки його не активувало повномасштабне вторгнення Росії.
У 2023 році уряди країн ЄС погодилися продовжити дію директиви до березня 2026 року — попри те, що початковий варіант передбачав лише два роки з можливістю подовження ще на рік. Кожне нове продовження ухвалюється окремо, щорічно.
За словами Ясмін Слоот’єс, заступниці директора Інституту міграційної політики Європи, нові подовження в майбутньому можливі, але тимчасовий характер директиви створює труднощі для українців.
“Якщо у вас лише річний правовий статус, важко знайти довгострокове житло,” — пояснює вона, – “Роботодавці теж неохоче пропонують контракти.”
Крім того, в різних країнах ЄС рівень захисту — різний, оскільки кожна держава по-своєму імплементує директиву у національне законодавство.
Єврокомісія заявила, що вже аналізує подальші варіанти розвитку події: чи продовжувати тимчасовий захист, як допомогти українцям перейти на національні статуси (для роботи, навчання, возз’єднання сімей), а також як підтримати тих, хто вирішить повернутись до України.
Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан підтвердив, що Чехія, Німеччина та Комісія активно працюють над спільною відповіддю в рамках головування Польщі в Раді ЄС. “Але конкретні умови ще не узгоджені,” — додав він.
Речниця чеського МВС Гана Мала підтвердила, що будь-яке рішення про завершення тимчасового захисту має бути підтримане всіма країнами-членами. За її словами, очікується, що спільна позиція ЄС буде напрацьована в першій половині 2025 року. Рада міністрів внутрішніх справ ЄС розгляне це питання на червневому засіданні.
Деякі країни не чекають на рішення Брюсселю. Польща готується надати трирічний національний дозвіл на проживання українцям, які безперервно перебували під тимчасовим захистом не менше року.
Чехія запроваджує спеціальний п’ятирічний дозвіл на проживання для тих, хто мешкає понад два роки та працює. Для дітей буде обов’язковим відвідування школи. Проте чеський уряд попереджає — після війни нові дозволи на тимчасовий захист не видаватимуться.
Австрія, Італія, Естонія та Латвія розробляють власні довгострокові рішення з різними рівнями захисту.
У Німеччині, за словами МВС, плани вже підготовлені, але реалізовуватиме їх наступний уряд. МВС підкреслило необхідність єдиного підходу на рівні всього ЄС.
Словаччина підтвердила, що питання статусу переміщених осіб після завершення війни активно обговорюється як на рівні держав-членів, так і на рівні ЄС.
Джерело Еuractiv
Читати також
Чехія та Польща готують нові правила для українських біженців у разі припинення війни