Несподівані факти про дороги Кіпру
Для більшості жителів і гостей європейських столиць це може здатися нонсенсом, але в центрі Нікосії, столиці Кіпру, існує дев’ять приватних вулиць, які офіційно не належать державі. Їхні власники мають право — при бажанні — закрити проїзд у будь-який момент. Проте… не закривають.
Причина проста: між власниками цих доріг та муніципалітетом досягнуто “тиху угоду” — офіційно оформлену через Кадастрове управління. Така домовленість передбачає, що дороги залишаються відкритими для загального користування, а власники не вимагають компенсацій або встановлення плати за проїзд. Домовленість юридично стійка, але не вічна — її можна переглянути, хоч і з труднощами.
Більшість місцевих та туристів навіть не здогадуються, що щодня проїжджають приватними дорогами. У Нікосії таких доріг дев’ять.
Якщо ситуація в столиці хоча б врегульована, то в селах — справжній лабіринт без правового статусу. До 200 тисяч кілометрів (!) сільських доріг формально не зареєстровані, хоча ними щодня користуються місцеві, фермери, громади.
Це створює численні проблеми: обмежений доступ до полів, неможливість отримати фінансування на ремонт, конфлікти через власність. А головне — неправовий вакуум, який тягнеться десятиліттями.
Проблема реєстрації сільських доріг тягнеться вже понад 35 років, визнає Кадастрова служба. У 2018 році Кіпрський кадастр розробив інструкції та створив спеціальний процес спрощеної реєстрації, а зараз Міністерство внутрішніх справ спільно з громадами працює над новими критеріями для пріоритезації реєстрації — залежно від нагальності, користі та важливості доріг.
Частина Кіпру досі живе в правовому середньовіччі, де дороги можуть закрити… за бажанням власника. Локальні угоди, як у Лефкосії — лише тимчасове рішення. Сподіваємось, системні зміни — на часі.
За матеріалами Рhilenews