Франгісса повертає свої таємниці
У серці Кіпру, серед пагорбів села Пера Оріні, археологічна наука переписує власну історію. Понад століття тому, у 1885 році, німецький археолог Макс Онефальш-Ріхтер розкопав у долині Франгісса одне з найбагатших святилищ античного Кіпру, присвячене Аполлону — богу світла й мистецтв. Тоді розкопки тривали недовго: основи статуй і фрагменти стін були задокументовані, проте невдовзі місце забули, і його точне розташування стерлося з пам’яті.
Сьогодні, майже 140 років потому, завдяки наполегливій праці археологічної місії Франкфуртського, Кільського та Вюрцбурзького університетів, святилище знову відкриває свої скарби. Сезон розкопок 2024 року приніс сенсаційні результати: на світ з’явилися залишки великого присвятного двору, понад сотня основ статуй — серед яких чимало колосальних, — а також сотні уламків скульптур, загублених або не помічених під час розкопок XIX століття.
Нові знахідки кардинально змінюють уявлення про культову практику у стародавньому Тамасському царстві. Багато фрагментів допоможуть відновити стародавні статуї, що нині зберігаються у Кіпрському музеї та у Королівському музеї Онтаріо в Торонто. Історики вже говорять про віднайдення абсолютно нових типів скульптур, які раніше не фіксувалися на Кіпрі. Особливу увагу привернули уламки ніг, більші за людські розміри, що належали архаїчним вапняковим гігантам — аналогів яких у Франгіссі досі знали лише серед теракотових статуй.
Окрім скульптур, археологи виявили рідкісні присвятні дари — мармурові намистини та єгипетські фаянсові амулети, що засвідчують тісні культурні зв’язки Кіпру з сусідніми цивілізаціями.
Окрему увагу викликають дві унікальні кам’яні основи з написами: одна — місцевим кіпрським силабарієм, інша — грецькою мовою з згадкою про Птолемеїв — елліністичних володарів Кіпру. Ці написи підтверджують, що святилище функціонувало не лише у VII–VI століттях до нашої ери, але й у часи, коли Кіпр був частиною великої елліністичної цивілізації.
Дослідники також встановили, що в епоху еллінізму святилище розширювалося: поруч із залом для присвят побудували простору перистильну залу, ймовірно для культових бенкетів.
Історія Франгісси вчить: навіть ті місця, які здавалися вичерпаними й вивченими, можуть приховувати нові шари минулого. Сучасні розкопки не лише повертають із забуття скульптурні шедеври, а й дають змогу зазирнути у світ ритуалів, вірувань і повсякденного життя стародавніх кіпріотів.
Наступні сезони обіцяють ще більше відкриттів. Франгісса знову стає однією з найцікавіших археологічних точок на мапі Кіпру — цього разу вже для XXI століття.
За матеріалами Сайт Уряду Республіки Кіпр